UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: Колись було-тепер нема (майже дитячий вірш) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Дякую щиро.Не думав,що аж так сподобається 
Людмила Богуславська, 08.10.2012 - 00:21
Та- вірно. є вони. Але ж є ми. Є зневірені, є віруючі. У них немає терпіння до грошей та всього. Але ж я маю терпіння жити без цього. І бізнес продала, і будинок, бо хворію.Брат з батьківської хати виписав виписав. Третій рік без прописки. Мама мою дочку з трьома онуками за допомогою влади викинула на вулицю. Ну, що ж? Яких кулаків на це вистачить? Чистої віри, світлого розуму чи позбавлять вони мене? Не я беру в інших сили. а віддати комусь можу. Чи це не парадокс? Але я вважаю це нормою. А в Бога прошу терпіння. А що просиш, те і дано буде. Мені більше нічого і не треба. Коли було все, я нічого (майже) не розуміла. рвала жили як проклята, бастувала, воювала. керувала. заробляла. Слава Господу - дійшло. З повагою!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відповідь.Пробачте,вчора я був занадто емоційним.Глибоко поважаю Вашу Віру.Не кожен так зможе...Коли був молодим і в мене були перспективи(в бізнесі в тому числі)Від усього відмовився заради "тихого сімейного щастя".Жив непогано,але...Моє життя то якийсь ланцюжок випробувань...Померла дитина.Витримав,піднявся.Важко захворіла мати.Все продав,залишився на вулиці.Витримав.піднявся.Мати померла,за рік втратив батька.Із сестрою стосунки,м'яко кажучи,складні...Я теж прошу в Бога терпіння і примирення,в першу чергу із самим собою...Та Він не дає.Мабуть,створив Він мене таким з якоюсь Йому одному відомою метою,мабуть,такі,як я теж потрібні у цьому світі.Я не прагну багатства,все необхідне в мене є.Не хочу слави-навіщо?Я наївний мрійник.Хочу встановлення царства справедливості або хоч наближення до нього.Та в кожного,мабуть.свій шлях до того.У вас- терпіння,в мене прагнення "прискорити процес".Мабуть так і треба.Бо хіба не є кожен наш вчинок проявом Волі Божої?...Ви-дуже сильна людина,бо вибрали складніший шлях.Я вибрав простіший.Хтозна,може він заведе мене в тупик,але стояти на місці або рухатись повільно не можу.Такий вже я.І в цьому.мабуть,моя трагедія(вибачте за мимовільний пафос).Щиро дякую вам за цікаву розмову. 
Бойчук Ігор, 07.10.2012 - 22:20
В історії були різні відносини між Польщею і Україною, але, думаю, в нас більше спільного ніж з іншими нашими сусідами.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно більше.Ще В.Антонович стверджував,що ми по антропологічному та ментальному типу ближче до поляків.А між нами і "Старшим братом"-прірва.Колись ми мали єдину "Матінку Ойчизну".Хтозна,як все могло б скластися,якби не Богдан,а з іншого боку-Ярема Вишневецький...
Людмила Богуславська, 07.10.2012 - 20:10
Спасибі, що читаєте та небайдужий. Але, дехто ототожнює любов з байдужісью. Так люблять себе, що намагаються бути спокійними і ніколи нічого не чути і не бачити. я вважаю це найбільше зло. любов небайдужа -дієва засуджує зло, бореться з ним. Ну а над людиною як такою фізично карати все-таки ми невправі. Тут діє воля Божа та караючі органи. Якщо вони не виконують свою роботу, то їхній гріх. Караючий меч -це державні органи, які повинні діяти згідно закону Божого та законі країни. а також за внутрішнім переконанням, як записано в Цивільнопроцесуальному Кодексі. Для наших органів - це нонсенс. Ну,що ж?...Борімося і поборемо!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,що відповіли на коментар.Знаєте,колись,на початку 90-х я був членом однієї ультранаціоналістичної воєнізованої організації(не хочу вказувати назву,вона і тепер існує,правда не така ультра- і зовсім не воєнізована)Ми готувалися боротися з ворогами України,якщо доведеться.навіть силою зброї...Все зійшло нанівець...Переміг принцип непротивлення злу насильством.Та скільки ж можна "непротивитись"?Вони гвалтують наших діте,душать людей джипами,знущаються над народом.А держава бездієва,бо вони і є держава,вони і є закон.А зажирівший люмпен труситься над жменею срібляників і готовий здавати і продавати все і всіх.Ви праві,Мамона править цим світом,цією країною.Богом проклятою країною,приреченою плодити рабів і зрадників,які тільки чекають,коли милостивий господар поплеще по щоці і скаже "Маладєц,хохлушечка".Я не хочу.щоб мене плескали по щоці ні чужі ні свої пани.Так ,Щевченко казав "Борітеся- поборете..." А ще він казав "...І вражою злою кров'ю..." або "...та добре вигострить сокиру,тай заходиться вже будить..."
Людмила Богуславська, 06.10.2012 - 00:42
Згідна з кожним словом, сильно написано. Ніби і про мене.Один дід поляк розстріляний в 1937,Другий донецький червоний командир, баби міщанки українки. А я доживаю на роздоріжжі. а звідки виступати? Народ на нас дивиться, як на ненормальних. їм добре і спокійно!
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар.А вмене ще складніше-один дід поляк,батьків його розстріляли у 20му червоні командири і він з Юзефа Яновича став Йосипом Івановичем,все життя боявся свого польського коріння,у 46му боровся на львівщині з "буржуазними націоналістами".Інший дід був третім секретарем райкому до війни,а за те,що побував в полоні.був позбавлений всього.воював у штрафбаті,але свято вірив в "провідну роль"...А я ось такий...Людям не добре і спокійно-їм страшно...
Яна Бім, 05.10.2012 - 23:29
 От то вже! Вірш цікавий, але чого ж ти себе поганим внуком вважаєш? ... Погані внуки таких творів не пишуть! 
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарні внуки вже щось робили б...А я сховався під спідницю жінці і"виступаю" звідти...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
