Сьогодні ніч така чарівна,
Вже зіронька ясна на небі.
Для тебе я земна царівна,
За це нам випити в потребі.
***
Візьми мене в полон,закуй в свої кайдани,
Я більше вже,не буду чийсь.
Додай свій біль,у мої рвані рани,
Я буду плакати,а ти в лице засмійсь.
***
Візьму тебе й теплом зігрію,
Сьогодні ти навіки мій.
І поруч плакати не смію,
Сльозу лиш витру,з твоїх вій...
***
Мене вже важко викрити у правді,
Я бач чекати,більше не схотів.
Занадто забрехався,хоч насправді,
Брехня для мене,як дівочий спів.
***
Лиш не бреши мені,тебе прошу,
Я за любов тобі віддячу...
Бо лиш тебе люблю.
А як тебе нема,заплачу...
***
Це важко,знаю,що тобі чужий,
А ти завжди,була мені як рідна.
Я вже забув,але ще досі злий,
Що я вважав,що ти мене не гідна.
***
я гідна ...я ж люблю ,
тебе і твою душу...
аби лиш ти любив молю
мене , я клятви не нарушу.
***
Я глузував,та поглядав таємно,
Чи згас той вогник,якого не зберіг.
Ще сподівавсь,та все даремно,
Нічого я змінити вже не зміг...
***
Та раптом стихло все,немов і не було,
Ти спиш,і образ твій прекрасний.
І тут щось знову,здійнялось,загуло,
Я зрозумів,де втратив спокій власний.
і справді були часи 
