осінній світанок
падає на горо́ди,
наче блідий листочок
що дрімав
у моєму блокнотику –
витає
без дотику…
наче пір`їна з крила
журавлиного:
кружеляючи – лине…
не полетить
у теплі краї
пір`їна…
залишиться вдома
чекати зими:
з нею – і ми…
…якось прокинемось –
а вже за вікна-ми
біло:
стільки радості нам
налетіло!
…осінній світанок
обсипається з неба
як молочно-туманні
макові пелюстки
ми з тобою
дивимось у вікно –
про останню любов
кіно
на білому полі фіранки -
золоті підківки:
ми - наче дві
польові́
перестиглі маків-ки…
...сіється мак
так
20.09.2012
…осінній світанок
обсипається з неба
як молочно-туманні
макові пелюстки...- Така чуттєва,затишна меланхолія... Легкий смуток і ніжність переплелися в цих рядках...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий Одуванчику... от як Ви мене кленовим золотом і теракотом потішили.. дякую Вам... і за спів-ЧУТТЯ..
Як романтично! І як же я люблю Вашу, пані Валю, унікальну ритміку: оці акордики останні - "вікна-ми", - крапельки на підвіконня, а скільки в них сенсу! Люблю!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Аллочко, мабуть десь близько того, як і я люблю Ваші сонячні до віршів моїх, і до душі моєї слова-промінчики... тільки гляну, що Ви заходили, одразу така утаємничена радість, стримувана, від себе трошки приховувана -- щоб навіть і я сама не до кінця знала! -- лоскітками змушує лик мій в тиху і скромну усмішку одягнутися... тихенько сяю...
дякую Вам щиресенько...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прекрасна картинка... тільки в мене маки -- не ці, не декоративні, а "харчові" -- вони цвітуть такими великими, молочно-білими, матовими квітками, з ліловИнкою...
дякую Вам... люба пані МАКієвська
Кольорове!!! …осінній світанок
обсипається з неба
як молочно-туманні
макові пелюстки
Квіткове просинання - це особливе, органічне єднання з чимось близьким духовно, чуттєво і підсвідомо.
Відчуття себе справжніми , можливими і омріяними
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
.. так якось прокидалася.. кілька разів.. не до решти.. і щораз не до решти свідомий погляд у вікно... і така картинка.. то ніби листочок з неба падає, так мені ранок того дня пояснюють, чи показують... то як пелюстки макові (опіумного маку, того, яким калачі посипають потім, як дозріє...насінням, не пелюстками... ) -- то ніби пір"їна з сірого неба кружеляє... так і зробила, як показували...
дуже вдячна Вам за візит і розмову...