Ти знаєш…, а я вже не плачу,
Ночі холодні не такі вже й сумні.
Я думав, тобі не пробачу,
Що серце моє проживало в пітьмі.
Життя змінилось! Не одразу,
Хоч рани бУли п’янкої глибини.
Та не тримаю я образи -
В душі пов’яли з тобою бур’яни.
якщо її присутність у душі буда всіяна бур'янами, то те, що вони зів'яли навіть на користь, не довелося застосовувати до себе насилля, щоби їх повисмикувати
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Влучно підмітили. Дякую, що розділили і продовжили думку
Обов'язково необхідно простити...Зі серця...На мою думку людина повинна брати церковний шлюб тільки один раз в житті..Кожен із нас має свій Хрест...Вам бажаю удачі добра і вірного кохання...
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі глибокі роздуми... згоден з Вами - потрібно простити ... і я пробачу... обов'язково. Дуже вдячний за побажання ...
Полезно заметить,
Что с Фый Сянь ку
Маруська сошлась, катаясь.
Маруська пошла
На Москва-реку,
И к ней подошел китаец.
Китаец был желт
И черноволос,
Сказал ей, что служит в тресте.
Хоть он и скуласт
И чуточку кос,
А сели кататься вместе.
Он выпалил сотню
Любовных слов,
Она ему отвечала.
Итак, китайская эта любовь
Имеет свое начало.
Китаец влюбился,
Как я, как все...
В Таганке жила Маруська.
Китаец пришел к ней.
Ее сосед
На нехристя пса науськал.
Просвирни судачили из угла:
"Гляди-ка! С кем она знается!"
И Марья Ивановна предрекла:
"Эй, девка!
Родишь китайца!"
"В какую ж он масть
Пойдет, сирота?" -
Гадали кумушки заново.
"Полоска бела, полоска желта", -
Решила Марья Ивановна.
Она ошибалась.
Дитя родилось -
Гладкое, без полосок.
Ребенок был желт
И слегка раскос,
Но - определенно - курносый!
Две мощные крови
В себе смешав,
Лежал,
Кулачки меж пеленок пряча,
Сначала поплакал,
Потом, не спеша,
И улыбаться начал.
Потом,
Расширяя свои берега,
Уверенно, прочно, прямо
Пошел на коротких
Кривых ногах
И внятно промолвил: "Мама".
Двух рас
В себе сочетающий кровь,
Не выродился,
Не вымер,
Но жил, но рос,
Крутолоб и здоров,
И звали его -
Владимир!
А мать и отец?
Растили сынка
И жили да поживали
И, как утверждают наверняка,
Китайца не линчевали.
Коль,у кожного свої виміри і забаганки,от коли її ноги на плечах це нормально,та коли п'ятки б'ють у груди-це вже на терези сіла вона,має бути баланс,та цього мають хотіти обоє,якщо є любов образи недопустимі,я не розумію що то за любов,коли роблять боляче,мабуть то щось інше...і не викайте мені будь-ласка
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну добре ... якщо Ви так хочете....будемо на ТИ.....На сто відсотків згодний з Ва...Тобою, що справжня любов повинна приносити радість обом і якщо один хтось отримує біль, то вже дешевий "китайський замінник любові" .....головне потрібно зрозуміти де підробки