Там танці, секс і кокаїн,
Це місто мертве від розпусти,
Там сяйво золотих вітрин,
Там все вирішує капуста.
Цей світ жорстокий і низький –
Тут всі готові тебе з’їсти.
Тут камінь вірності тяжкий,
Тут треба знати куди сісти.
Життя біжить як гірська річка
І нам його не зупинить.
Розкаже нам бігуча стрічка
У кого що і де болить.
Все так заплутане на всьому!
У Сомалі знову пірати,
Нам знов вести переговори
І знову владу обирати.
Тут, де любов навіть не хочуть,
Тут, де сміються з почуттів,
Шукають подруг лиш на ночі,
І прагнуть лиш. Щоб хтось хотів!
А ми нічого не міняєм –
Нас світ влаштовує таким.
Вважаємо, що вже все знаєм –
Так і залишимось ніким!
І що тут далі говорити?!
Хіба в наш час когось здивуєш?
Тим, що почнеш когось любити,
Чи тим, що ти когось цінуєш
Ти просто в шок всіх приведеш,
Бо вже ніхто того не вартий
І ти навряд таке знайдеш.
Навіщо щось фантазувати?
Цей всесвіт котиться в нікуди,
І гроші тут рішають все!
Черстві і горді стали люди –
Байдуже їм хто що верзе.
А я живу, малюю, мрію!
І вірю в справжні почуття!
У пристрасть, чесність і надію,
У гарну казку майбуття.
Як юний хлопчик в вісімнадцять,
Так я пишу вночі листи!
Я їх не буду відправляти –
В них крихти правди не знайти.
Я б так хотіла мати вічність,
Щоб пережити цей колапс,
Впорядкувати хаотичність,
І перейти на новий клас!
Тут танці, секс і кокаїн.
І все. Кінець. Більше нічого.
І безліч є таких країн,
Де молодь не цінує слово.
Тут тільки кайф, розваги, гульки!
А справжнього у нас нема.
Ми вип’ємо по дві пігулки –
І вже нірвана до темна.
А вранці знову все спочатку.
Про спорт, політику і світ
Ми слухаєм аж до світанку.
Про всі падіння, новий зліт.
А нам так хочеться пожити
По-справжньому! А не на біс!
Нам просто хочеться любити…
А тут лиш секс і шоу-біз.
21 жовтня 2008 року
Яна Самчук
Я б так хотіла мати вічність,
Щоб пережити цей колапс,
Впорядкувати хаотичність,
І перейти на новий клас!
З болем, гірким полином про правду сучасного життя.
Але і від кожного з нас залежить, не тільки від суспільства в цілому. Треба просто задумуватися. Але після кокаїну...
Kasyamaka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це миті слабкості, коли здається, що вже нема сил боротись. але миті - всього лише миті. знову набираюсь сил і йду міняти світ, хоч по-трохи, хоча б ближніх!)
