Мій віртуальний друг, я дякую тобі!
Спасибі, що завжди ти є у мережі,
Як поряд ти – моя душа співає,
Твоє тепло тривогу відганяє.
Радію щиро й дякую за те,
Що краще інших розумієш ти мене.
Відчути можеш, як душа моя сумує,
Й на відстані твоє тепло рятує.
Ти відшукаєш ту обірвану струну,
І легко скріпиш, зробиш , як нову.
Та віртуозно так, що й вузлика нема,
Ніколи б я з таким не справилась сама.
Цю дружбу нашу я ціную над усе
І щиро вдячна я тобі за все!
от від того люди і топлять себе в віртуальному світі, де "повна" демократія )))
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А чому зразу топлять? розумна людина всякі форми спілкування використовує з розумом. А віртуально - це теж спілкування, лише в іншій сучасній більш формі, і не думаю, що в такому спілкуванні є щось дуже погане. Дякую за коментар і висловлену точку зору
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галинко, а вони і є реальні, навіть дуже, а вірність перевіряється з плином часу, та часто просто серцем відчуваєш, хто з них для тебе дійсно справжній, щирий, добрий і надійний друг, а такі є, повір, я в цьому вже переконалася!!! Щиро вдячна тобі за теплий, приємний коментар!
Знаю, що ТИ любиш білі троянди, це для тебе!
Так, нам бракує друзів в реальному світі! А тут ось, написав і маєш відповідь. І навіть чуєш енергетику людини, яка пише. Тема актуальна, Надю! Віртуальні друзі насправді допомагають порадами, сама відчула.
Настя Ковал відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую за таке гарне розуміння, цілком згідна, вони добре допомагають і підтримують, особливо тут на сайті є дуже багато хороших, добрих і щирих людей. Давайте за дружбу