Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зеновій Винничук: Пробудись, Український Народе! - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав Дорожний, 23.07.2012 - 22:49
біда в тому, що у Шевченкові часи, навіть та ж Гайдамаччина / Коліївщина, і зараз, те пробудження є часткове, стихійне, безрезультатне. а наша небайдужість, сподіваюсь, окличе нові. для вдалого прокинення Зеновій Винничук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять лукаві і в огні Її окраденою збудять... Ох, не однаково мені. Тарас Шевченко Зеновій Винничук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тетяно! Я думаю, що Бог вислухає наші молитви, бажання, мрії і допоможе нам зажити чесно , справедливо, світло і щасливо у вільній Україні - країні добра, справедливості, достатку, миру і любові.
А.Б.В.Гість, 23.07.2012 - 20:14
ДО ГЛИБИН РОЗУМУЯ не оправдуюсь нітрохи, Сам бачу немочі свої. Та маю право міркувати, Бо дуже вже змінився світ. Земне тяжіння має силу І ми не змінимо його… Оточення не в меншій мірі Людей формує на добро. Коли Шевченко жив на світі То були Гонти, Палії, а нині – Рекет кольоровий, коричневий, Чи весь червоний нав’язує думки марні. Напевно світ увесь змінився. Занидів збляк і помілів. Неправда так людей скрутила, Що страшно жити на землі. Як можна лірику плекати, Прекрасні, ніжні почуття… Коли брутальність і насильство Тобі отруюють життя. Садка вишневого нема вже. Є дачі в кам’янім мішку, Є охорона охорони, Бо смерть загрожує всьому. І далі коси нам біліють У наймах людського гріха…. Хіба немає порятунку, Чи доля в нас така гірка? Не смієм заздрити сусідам, Бо в кожного є свій тягар. Все людство мусить зрозуміти, Що рівність лиш врятує нас. Ми мусимо здолати гордість, Признати правило Творця: Лиш праведні достойні жити – І землю успадкують до кінця! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||