Вірші і музика Олега Стадніка
Я зустрів її насвітанні,
Де дзвінка ріка струменіла,
Я не знав іще чар кохання,
Та краса її научила!
Я не знав іще чар кохання,
Та краса її научила!
А та дівчина ще не вінчана,
Ще та дівчина нічия,
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
Чим же звабила тая врода,
Бо проста й рясна чистотою,
Бо правдива, мов ця природа,
І свята любов із такою!
Бо правдива, мов ця природа,
І свята любов із такою!
А та дівчина ще не вінчана,
Ще та дівчина нічия,
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
Подоляночка - доля моя,
Ви б побачили б тії очі,
Я в щасливому неспокої -
Гляну лиш на стан на дівочий!
Я в щасливому неспокої -
Гляну лиш на стан на дівочий!
А та дівчина ще не вінчана,
Ще та дівчина нічия,
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
Може спинеться, в очі вдивиться,
Та навік буде вже моя!
