Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: палагняк: Голодомор - ВІРШ


палагняк: Голодомор - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 48
Персональный ЧАТ Biryuza
Персональный ЧАТ Black Cat
Персональный ЧАТ Jeremy J. Lewis
Персональный ЧАТ Kriwoy
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Schneider
Персональный ЧАТ TatyanaMir
Персональный ЧАТ VITYAMen4ik
Персональный ЧАТ Vita)))
Персональный ЧАТ Zazemlena
Персональный ЧАТ Ігор Український
Персональный ЧАТ Анастасия Смирнова
Персональный ЧАТ Антигерой
Персональный ЧАТ Аяз Амир-ша
Персональный ЧАТ Вітер Ночі
Персональный ЧАТ Валентина Ярошенко
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Володимир Присяжнюк
Персональный ЧАТ Дарія Типчук
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Круглов Роман
Персональный ЧАТ Лілія Ніколаєнко
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Міра Мальська
Персональный ЧАТ Мирослав Вересюк
Персональный ЧАТ Надія Башинська
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Ниро Вульф
Персональный ЧАТ Оксана Батицька
Персональный ЧАТ Олеся Глібка
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ П.БЕРЕЗЕНЬ
Персональный ЧАТ Роксолана Хомин
Персональный ЧАТ С.І.М.ка
Персональный ЧАТ Світлана Моренець
Персональный ЧАТ Сильчук Назар
Персональный ЧАТ Сириус Ля
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Фея Світла
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ Яна Бім
Персональный ЧАТ Ярослав К.

 прихованих - 5 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Голодомор

Голодна смерть безжалісно косила Люд в кожнім місті, в кожному селі. Плач, стогін по землі моїй носила, Сиріт і трупи сіючи в пітьмі … Голодомор, небачене страхіття, Що холод навіває крізь роки, Що серце кригою до сліз стискає. Й скорботу розливає навкруги. Голодомор. Всього лиш тільки слово, Але волосся піднімається з чола. І постаті голодних й очманілих Неначе йдуть до нас із небуття. Кістляві руки тягнуться до хліба, Уста шепочуть: “Боже, не вини…“ І сотнями лягають у могили Мого народу дочки та сини. Старі , малі … За що вони віддали Свої надії, мрії та літа?! За що вони голодні умирали На чорноземах косячи жита? Голодомор . Московське лихоліття. Це розпачу та відчаю набат. Вінок терновий і петля на шиї, Якими наділив нас “старший брат ”. Голодомор – незагоєнна рана, Яка пече неначе в оці сіль… То Сталіну за “вільний дух” данина, То України вічний смуток й біль. Забути ті часи не маєм права Й жахливі тридцять третього жнива Хай будуть докором насильству й зраді, Допоки наша нація жива.

ID: 349523
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 11.07.2012 09:47:38
© дата внесення змiн: 11.07.2012 09:47:38
автор: палагняк

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (9303)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Nikita13, 30.10.2012 - 21:29
Правдиво, проникливо, сильно!!! 12 12 12
 
палагняк відповів на коментар Nikita13, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! give_rose
 
Лєха Суслик, 11.07.2012 - 10:41
Вклоняюсь hi
 
палагняк відповів на коментар Лєха Суслик, 01.01.1970 - 03:00
Дякую
 
Мозаїка, 11.07.2012 - 09:52
Ви праві, таке забути і простити не можна! Дякую за чудову поезію!
 
палагняк відповів на коментар Мозаїка, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий гарний відгук
 

Нові твори