В обіймах гарячих
нестримного липня-коханця
ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч.
У колі одвічному жаги,
бажань, протиріч
ця пара до ранку
кружлятиме в ніжному танці.
А лінії їхні тремтливі -
в краплинах роси,
у музиці місячній трав,
невловимо сріблястих.
Почувши її, серед них
просто хочеться впасти
і палко згоріти
в багатті цієї краси!..
Ледь чутно і солодко
стогне схвильована ніч
від ніжних цілунків
невтомного липня-коханця.
Ще трохи – і стомлено-сонна,
десь зникне уранці,
забравши з собою
мереживо зоряних свіч...
дуже гарно... читаю Ваші вірші і щоразу дивуюсь щирості, ніжності та образності Ваших творінь! Дякую за чудові емоції!!!!!
She said: gray... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі... а я радію кожному щирому відгукові на свою далеко недосконалу писанину. Але якщо вона хоч трішки причетна до появи позитивних емоцій у читача - маю від цього величезне задоволення. Дякую Вам, що зайшли і відгукнулись на ці рядки Заглядайте ще
Надзвиайно гарно, мелодійно, палко... як же я люблю вірші на українській мові. Такої краси немає більше в цілому світі.
She said: gray... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, згоден з Вами Тому долучаймося всі разом до її збереження і розквіту, хоча б через наші твори Вдячний Вам за увагу до моєї далекої від досконалості писанини