Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: До зрадженої душі… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мирно...Припало до смаку те слово... Чи значення? Не знаю, та вдячність - від серця... Адель Станіславська, 30.06.2012 - 08:13
До тебе той, що зрадив необачноіще вернути може, ти прости... Не квапся випалити ті мости, котрі єднали вас, хоч серцю лячно, що серед літа замело снігами, а серед ночі лине плач тривожний - була надія - нині звук порожній, болото замість квітів під ногами... Болото висохне, як тільки день сяйне, осипаний тепла жарким промінням, і знов у серці паростком зійде непереборне, ніжне, молоде Любові вічної укохане насіння. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно...Відчуто і справді перепущено крізь себе... Ти, Лесенько, неймовірна! І дякую Тобі сердешно... за слово, за усмішку, за серце... Наталка Кольоровісни, 29.06.2012 - 20:19
Чутливо, болісно, Лесю, і... красиво. Певно, Ваші вірші не сплутаєш ні з чим. Особливі вони...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю...Ваші коменти... теж не сплутати ні з чим! Наталя Данилюк, 29.06.2012 - 12:51
Які зворушлмві рядки... До рук надій натикавши троянд (Колючих слів, думок, брехні, утрати), Ти забреди ще в той лелійний сад - Нев’ялого осердя пошукати.- Як жевріючий вогник надії у розпачливі миті... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко...Щораз дивуюся Твоєму глибинному почуванню мого слова... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Душі все - найважче... Свічки гарячим воском штрикають... Дякую за розуміння, п.Василю... Та ліпше, аби душі не знали зрад! Ліоліна, 29.06.2012 - 12:04
невимовно гарносьогодні читаю вірші друзів, в усіх - сум такий сьогодні день Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого... До вечора ще далеченько, може й радісне щось запуп"яниться... Дякую Вам, Ліоліно... Вразлива, 29.06.2012 - 11:01
З надією в життєве море далечінь,вглядаєшся, якби ж він знав,що вже отримане прощення.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно прокоментували... Глибинно...Дякую Вам, п.Дануто... |
|
|