вийшла стежка
від мого ґанку
на світанку
одягла
з маками вишиванку
зачепив
горобець крилом
за фіранку…
загула
мосяжна бджола
у горіховім дзбанку
сумувала
прив`яла трава
у покосах
стежка пі́дтюпцем
стернями йшла
боса
недови́спаний
вітерець
в ко́сах
вийшла стежка
за край села
і побіг-ла
поспіхом
поміж сосен
десь за лісом
рі́зьбленим
з виднокраю
спиниться
під берізкою –
виглядає…
заросила росами
всю спідницю…
чого ходиш босою?
чом
не спиться…
18.06.2012
Я про те, як легко,свіжо, трепетно та романтично Ви написали свою поезію!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радію, що правильно Вас зрозуміла... а осбливо, що вірш Вам сподобався... трапляються зрідка такі мажорні настрої... от би частіше траплялися...
дякую Вам, пані Вірочко...
стежка підтюпцем
в стернях йшла
боса
недовИспаний
вітерець
плутавсь в косах...- Так тепло і затишно... І день такий погожий і спокійний у вірші Вашому-любо йти такою стежкою...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
від самого мого ганку відбігає стежечка така щораночку... дякую, Наталю, за світлі враження...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
переглядаю відповіді мої і коментарі під цим віршем і з жахом бачу, що Вам, Лесю люба, я чогось не відповіла... ну, це точно якийсь випадок підступний, вибачайте за таку до Вас винятковість не ввічливу... дякую Вам за сам Ваш, завжди жданий, візит... і за слова...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та я теж постійно мушу повертатися, щоб п"ятірочки "поторкати"... приємно, що не тільки я -- а й Ви, пане Василю, інколи входите в роль Коломбо... , який завжди повертається...