Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Кузьменко: Про козаків - ВІРШ


Ірина Кузьменко: Про козаків - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 22

Пошук


Перевірка розміру




Про козаків

Історію вам зараз розповім, У ній брехні ніяк не може бути. Щоб про славетних наших козаків Ніхто не міг ніколи вже забути. Я не про всіх героїв розповім, Скажу лиш частку я про їхню долю, Зв'язок між ними я вбачаю в тім, Що всі вони разом любили волю. Тепер я про Дмитрашка розкажу, Або про Байду, як його не звали… Відому істину усім скажу: З ним козаки велику силу мали. Це князю Вишневецький був таким. І хоч посаду князя мав литовську, Зібравши козаків в один загін, Він з ними заснував Січ Запорозьку – Колиску українського козацтва, Як називав народ здавна її. І Сагайдачний увійшов в це братство, І славу ватажка здобув собі. Тому його і гетьманом обрали. Своє звання він виправдав сповна. З ним дисципліну козаки тримали, - І його зверхність була визнана. Хоча був бідним шляхтич Сагайдачний, Але даремно часу не втрачав. А ставши гетьманом, він був уважним І все навколо себе помічав. Петро на сторону і цю, і ту Свою тонку політику наклав. І, щоб уникнути конфлікту, Навіть стосунки з Польщею владнав. Своєю непохитною рукою Козацьку силу гетьман об’єднав Із силою церковною слабкою, - З культурною верхівкою з’єднав. Так Сагайдачному, зазначу, Знайомий був козацький дух. І в козаках наш гетьман бачив Все цільний український рух. На жаль, всі люди помирають, І гетьман із життя пішов. Але живі не забувають, Що славне він життя пройшов! Найвидатнішим в Україні З військових і політиків Вважається Хмельницький нині, Із згодою всіх критиків. Він добрую освіту мав, Що в школі єзуїтів дали. Він участь у повстаннях брав, Коли в полон його забрали. А повернувся із полону Він обережним козаком: Притримувався він закону, - Став Чигиринським сотником. Але випадок один стався І все життя йому змінив: В його маєток увірвався Поляк Чаплинський, - сина вбив. Тоді наш «Хмель» за справу взявся І риси бунтаря набув, На Запорозьку Січ подався, А там і гетьманство здобув. Зумів створить могутнє військо З юрби селянства й козаків, Підвів народ до себе близько, Знайшов діяльних ватажків. З суспільства безнадію зняв, І гордість відродив рішуче. Народ на ноги він підняв І розпочав повстання жгуче. Він став провідником усіх Людей пригноблених в країні. Хоч він зробить помилки встиг, Йому ми дякуємо й нині. Най суперечливим у нас Є пан Мазепа, зрозуміло. Бо з нього москалі в той час Зробити ворога зуміли. Він сам із знатної родини, Розумний хитрий дипломат, Був патріотом України. Він розробив свій варіант: План об’єднання України, Ідею незалежності створив, Як самостійної родини. Із цим він все життя прожив. Плану здійснитися завадив Збіг несприятливих обставин. Але країну він не зрадив! І був поетами прославлен. А це ознака перемоги, Хоча не всі із нею згодні. Все ж правда з’єднує дороги, - І маєм волю ми сьогодні. Така історія народу, Який обрав нелегку долю. Сам Бог надав тепер нагоду, Щоб зберегли ми з вами волю. 1995 рік

ID: 343942
Рубрика: Вірші, Історична лірика
дата надходження: 14.06.2012 14:50:27
© дата внесення змiн: 14.06.2012 14:50:27
автор: Ірина Кузьменко



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1537)
В тому числі авторами сайту (3)
Андре Ільєн*, Дід Миколай, Яна Фурман
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.
Нові твори