Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Кузьменко: Про козаків - ВІРШ


Ірина Кузьменко: Про козаків - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 53
Персональный ЧАТ 27111977
Персональный ЧАТ Bard of pain
Персональный ЧАТ Blondberry
Персональный ЧАТ Galina Udovychenko
Персональный ЧАТ Irida
Персональный ЧАТ Kokabaskin
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Neteka
Персональный ЧАТ Olaneya
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ Pilgrim
Персональный ЧАТ Rasinta
Персональный ЧАТ Sempervivum
Персональный ЧАТ Wonderlifer
Персональный ЧАТ Іванна Шкромида
Персональный ЧАТ Івашина В.І. 2
Персональный ЧАТ Ірин@
Персональный ЧАТ Андрій Даньків
Персональный ЧАТ Андрей Прошин
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Данила М
Персональный ЧАТ КРІПАКОС
Персональный ЧАТ Калинонька
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Леонід Ісаков
Персональный ЧАТ Льолька
Персональный ЧАТ Любитель Черных Роз
Персональный ЧАТ Любов доброта серця
Персональный ЧАТ Манько Інна
Персональный ЧАТ Маріанна Токар
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Мила Машнова
Персональный ЧАТ Надія Рубінська
Персональный ЧАТ Олег Суский
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Олеся Новик
Персональный ЧАТ Олька Оленька
Персональный ЧАТ Просто Тетяночка
Персональный ЧАТ Психоз
Персональный ЧАТ Сабріна
Персональный ЧАТ Соломія
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Хлоя

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Про козаків

Історію вам зараз розповім, У ній брехні ніяк не може бути. Щоб про славетних наших козаків Ніхто не міг ніколи вже забути. Я не про всіх героїв розповім, Скажу лиш частку я про їхню долю, Зв'язок між ними я вбачаю в тім, Що всі вони разом любили волю. Тепер я про Дмитрашка розкажу, Або про Байду, як його не звали… Відому істину усім скажу: З ним козаки велику силу мали. Це князю Вишневецький був таким. І хоч посаду князя мав литовську, Зібравши козаків в один загін, Він з ними заснував Січ Запорозьку – Колиску українського козацтва, Як називав народ здавна її. І Сагайдачний увійшов в це братство, І славу ватажка здобув собі. Тому його і гетьманом обрали. Своє звання він виправдав сповна. З ним дисципліну козаки тримали, - І його зверхність була визнана. Хоча був бідним шляхтич Сагайдачний, Але даремно часу не втрачав. А ставши гетьманом, він був уважним І все навколо себе помічав. Петро на сторону і цю, і ту Свою тонку політику наклав. І, щоб уникнути конфлікту, Навіть стосунки з Польщею владнав. Своєю непохитною рукою Козацьку силу гетьман об’єднав Із силою церковною слабкою, - З культурною верхівкою з’єднав. Так Сагайдачному, зазначу, Знайомий був козацький дух. І в козаках наш гетьман бачив Все цільний український рух. На жаль, всі люди помирають, І гетьман із життя пішов. Але живі не забувають, Що славне він життя пройшов! Найвидатнішим в Україні З військових і політиків Вважається Хмельницький нині, Із згодою всіх критиків. Він добрую освіту мав, Що в школі єзуїтів дали. Він участь у повстаннях брав, Коли в полон його забрали. А повернувся із полону Він обережним козаком: Притримувався він закону, - Став Чигиринським сотником. Але випадок один стався І все життя йому змінив: В його маєток увірвався Поляк Чаплинський, - сина вбив. Тоді наш «Хмель» за справу взявся І риси бунтаря набув, На Запорозьку Січ подався, А там і гетьманство здобув. Зумів створить могутнє військо З юрби селянства й козаків, Підвів народ до себе близько, Знайшов діяльних ватажків. З суспільства безнадію зняв, І гордість відродив рішуче. Народ на ноги він підняв І розпочав повстання жгуче. Він став провідником усіх Людей пригноблених в країні. Хоч він зробить помилки встиг, Йому ми дякуємо й нині. Най суперечливим у нас Є пан Мазепа, зрозуміло. Бо з нього москалі в той час Зробити ворога зуміли. Він сам із знатної родини, Розумний хитрий дипломат, Був патріотом України. Він розробив свій варіант: План об’єднання України, Ідею незалежності створив, Як самостійної родини. Із цим він все життя прожив. Плану здійснитися завадив Збіг несприятливих обставин. Але країну він не зрадив! І був поетами прославлен. А це ознака перемоги, Хоча не всі із нею згодні. Все ж правда з’єднує дороги, - І маєм волю ми сьогодні. Така історія народу, Який обрав нелегку долю. Сам Бог надав тепер нагоду, Щоб зберегли ми з вами волю. 1995 рік

ID: 343942
Рубрика: Вірші, Історична лірика
дата надходження: 14.06.2012 14:50:27
© дата внесення змiн: 14.06.2012 14:50:27
автор: Ірина Кузьменко



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1562)
В тому числі авторами сайту (3)
Андре Ільєн*, Дід Миколай, Яна Фурман
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.
Нові твори