на схилі пагорба
хмарами –
чебреці…
простота
і вишуканість лілова -
купаються промені
вра́нішні,
як у пря́женому молоці,
у не́-показній
запашній
чебрецевій любові…
на гребені –
на біло-блакитному тлі
молода
велика
чорно-ряба корова…
символом!
перетікання енергії
сонячної
через траву в молоко – стоїть…
достеменно відточені
лінії
і пропорції тіла її…
щемлять у травах,
у різноцвітті – коники
стрибунці…
як рана, що гоїться…
рвана рана
у пів серця…
смішний вітерець
лоскоче корову за вухом –
забула корова про пашу:
як ідеально порожня
арійсько-трипільська чаша
насторожено дослухається…
мудрість нечутну
ввічливо слуха…
все тут –
куди лиш погляд
звернеться чи упаде́,
вільно росте
і саме для себе цвіте -
повнокровне і молоде!
ні пристрастей, ні суєти…
ані слова
поруч
із реп`яхом рожево-ліловим
замість ґудзика у петлиці,
приліг,
на мить земну - відпочи-ти
Всюдисущий Великий Де...
14.06.2012
ХАЙ ЖЕ ТОЙ "ВЕЛИКИЙ ДЕ" ЗАВЖДИ ПОРЯД У ЖИТТІ ІДЕ!
ТАК ЩИРО ХОЧУ ЩОБ НІКОЛИ ТИ, ВАЛЮ, ВЖЕ НЕ СУМУВАЛА, А ТІЛЬКИ РАДІСНЕ Й ПРЕКРАСНЕ У СВОЇХ ТВОРАХ ОПИСАЛА
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пізнавши радісне і прекрасне -- людина мусить пізнати печальне і потворне... так протилежності уможливлюють пізнання одна одної... тому, не обіцяю... все буде так, як само собою бути захоче...
дякую, Олю...
простота
і вишуканість лілова
купаються промені
вранішні,
як в пряженому молоці,
в непоказній
запашній
чебрецевій любові…-
як ідеально порожня
арійсько-трипільська чаша
насторожено дослухається…
мудрість нечутну –
Най-най-найвитонченішу!
ввічливо слуха…- Як тонко,як прекрасно Ви все бачите і відчуваєте! Я вже й сама засумувала за Вашими ось такими перлинами поетичними-вишуканими і неповторними.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
виходить, щось таки сталося... то все діяння Великого Де... дякую, любий Одуванчику... радію, що вірш викликав у Вас відчуття "краси неймовірної"... отже, вона тут є...
А ДЛЯ МЕНЕ ОСОБИСТО СТАЛОСЯ!
Я ДЕКІЛЬКА ТВОЇХ ВІРШІВ НЕ КОМЕНТУВАЛА, БО ТИ СУМУВАЛА...
СЬОГОДНІ ВІРШ ТАКИЙ ПІДНЕСЕНО-ЕМОЦІЙНИЙ, ТОМУ САМЕ ТАК І ВІДРЕАГУВАЛА
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сьогодні, може, я сумую ще більше... Олю... мені справді приємно, що вірш сподобався Вам, він і мені зараз дуже подобається -- сиджу і перечитую... така зустріч гарна сталася в лузі з Великим Де...
НАРЕШТІ СТАЛОСЯ!!! ВСІ МИ ДОЧЕКАЛИСЯ!!! ОСЬ ТВОЇ СОНЯЧНІ, СВІТЛІ, ГЛИБИННІ, ТАКІ ЧУДОВІ ПЕЙЗАЖНІ ВІРШІ, ЯКІ НАРОДЖУЮТЬСЯ В ПЕНАТАХ ТВОЄЇ УНІКАЛЬНОЇ ДУШІ!!! ЯКІ ТОРКАЮТЬСЯ СЕРЦЕВИХ СТРУН - КУПАЮСЯ СЬОГОДНІ У РОЗМАЇТТІ ТВОЇХ ДУМ!!!
ОБРАЗИ ТАКІ МАЛЬОВНИЧІ Й ЦІКАВІ - ВАЛЮ, СКАЖУ ТОБІ ЧЕСНО - БРАВО!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ХТО НЕ БОРЕТЬСЯ -- ПЕРЕМАГАЄ...
Дякую... хоча... нічого нового не сталося... йшла лугом... приємно, що вірш сподобався Вам...