Тримаю міцно ніжну, теплу руку,
Але й не мрію… Прийде час іти!..
Не розлюблю! Причина для розлуки –
То юності небачені світи…
Не розгублю, дитинство карооке,
Між кроками юнацькими тебе..
На безтурботність виллється неспокій –
І нащо вже те небо голубе???
І нащо вже про солодощі мрії?
І нащо вже ті іграшки мені?..
Бо в юності мене вже не зігріють
Твої долоні – тепло-неземні…
18 квітня, 2012р.
не відпускай його ще, тримай долоньками!!! повір мені ( я ще пам*ятаю як було мені 14))))! хотілось швидше закінчити школу ,хотілось особистого життя, але знаєш зараз хочеться пускати мильні бульбашки, їсти морозиво, дразнити сусідських хлопчаків і не думати ні про що)
хороший віршик, але не спіши!)))))
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як зворушливо...Золота пора дитинства...Так не хочеться з нею розлучатися!.. Та попереду в тебе ще не менш цікава пора-юність:світлі мрії,перша закоханість,незабутні студентські роки... Інша річ-доросле життя...Воно дійсно не з медом.Але у тебе попереду юність,тому сумувати не варто. Ось побачиш,скільки всього цікавого чекає на тебе!
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі величезне!
Вашим словам не можна не вірити!
СОНЕЧКО, НЕ ПОСПІШАЙ З ДИТИНСТВОМ РОЗЛУЧАТИСЯ!!! ПОБАЧИШ, ЩЕ НЕ РАЗ В ТВОЄМУ ЮНОМУ Й ДОРОСЛОМУ ЖИТТІ ДИТИНСТВО БУДЕ ПОВЕРТАТИСЯ!!!
Є НАВІТЬ ТАКЕ ПРИСЛІВ‘Я - СТАРІ ЛЮДИ ЯК МАЛІ ДІТИ!!! У МЕНЕ ЗАРАЗ ДРУГЕ ДИТИНСТВО
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00