Ой, села, ви, села, -
Розбиті дороги,
Розбитії ферми, -
Селянські тривоги...
Добряче нажились
Крутелики модні
У тій "перестройці"
На бідах народних
Казати замало
Про тії напасті, -
Хай вернуть злодії,
Що вміли накрасти!
Ой, села, ви, села.-
Колись в квіті були,
Начальники джипні
Вас нині забули...
Щось варто доїхать
В район бідній бабці,
Та тільки ще далі
До совісті владців...
Немає роботи,-
П'ють сильні мущини,
Самі ж і страждають,
Страждають родини...
А нам все реформи -
Від них, лиш, неспокій,
Вони, як пресформи
Нас тиснуть жорстоко...
Ще тягнуть земельку,
Оті, що жирують,
Земля ж нам. як матір.
І нею торгують!..
І скільки той дядько
Ще може терпіти,
Клеймо другосортних
Нам скільки носити?!.
Вже сотні із карти
Сіл зникло великих...
Благає людина
Чаїним вже криком...
О, ви, можновладці, -
Людське в вас коріння,
Знайдіть ви хоч жменьку
Для нас розуміння!
26.03.2012
ID:
340721
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 30.05.2012 06:33:13
© дата внесення змiн: 30.05.2012 06:33:13
автор: Максим Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
