Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Ратинська: Жінка на прокат/проза/ - ВІРШ


Ольга Ратинська: Жінка на прокат/проза/ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 18

Пошук


Перевірка розміру




Жінка на прокат/проза/

Ольга Ратинська :: Жінка на прокат/проза/
-То ти згідна? -Хіба тобі відмовиш? Мені треба пів-годинки. -Добре! Я чекатиму. Ранок обіцяв гарний день. Настрій стягнув мене з ліжка о шостій ранку. Ще вчора я обіцяла собі прокинутись раніше, так і сталось. Та хтось обтяжив мої вії і потягнув у вранішній сон. Вранішній сон найсолодший. Особливо останні п'ять хвилин... Їх завжди бракує... Ніч така довга, а сон такий короткий, всього п'ять хвилин. П'ять хвилин щока до щоки, очі в очі, і ніяких цілунків))) Та не сьогодні, бо сьогодні... Він цілував мене, а якщо чесно - дражнив мої губи, стягував ковдру, тягнучи кутики теплим подихом у зелень. Я повелась як мале дитя за тою цукеркою, а в тій зелені він розтанув((( Уранці трава мокра і холодна, а поріг теплий, жовтий котик зігрів його для мене, отож я вмостилась на ньому, щоб згадати хоча би краплину того цілунку. Його вуста... Тонкий холодний кантик, такий кантик спробуй спіймай... Вишита квітка - тонкими пальцями... Ну ось мене понесло у ті хащі. Що буде далі? А далі прокинеться мама і зіпсує усю малину. Та ранок, ранок обіцяв гарний день. - Мамо, ну скільки я тебе просила, не чіпай мене коли я прокидаюсь, так, так, так... хай це ілюзїї, хай ненасправді. Надулась, вона завжди дується зранку, не може без уваги, й не дивно. Я ж з'являюсь рідко... Іноді вона не відходить від мене цілюсінький день. Іноді просто дивиться мовчки. Це трохи напрягає. Вона хоче онуку чи онука, їй все одно, це я побачила у її небесних очах. Моралістка... З роками роса з'їла її мораль. Встаю з теплого порогу. Беру гребінчик і лізу до її скронь. Посміхається, не зовні,десь там, далеко. Сонце торкається лісу, ось вже бачу. - Гарний ранок! Правда, мамо? Мамо, він знову мені наснився, ти мене чуєш? - Не відволікайся доню, збирай волосся... По обіді руки шукають блокнот. -У цій хаті хоч огризок можна знайти? Минулого тижня привезла три олівці, мамо, признайся, куди ти їх заникала?- Знову надулась, оце тонка душа. Нишпорю. А це що? Листи? Для кого? Дістаю, розриваю конверт... Скочила, яка швидка))) -Не чіпай!!! - Прошу, прошу, пробач, я не знала, що ти їх не никаєш, кому вони? - Нікому, вони нікому не належать, поки що, та коли повернеться твій батько, можливо він захоче... - Мамо, ну що ти верзеш, він нас залишив, я навіть не пам'ятаю його, зовсім зовсім. - Не кажи так, ти не маєш право, він повернеться, от побачиш... - Ну добре, якщо ти так хочеш... Пішли краще побачимо чи твої капустяні солдати не попадали ниц долу. Вона радіє коли щось зароджується, годинами може милуватись тими перчинками. Стоять, не впали. Слава тобі, господи. Сонце припікає. Трохи далі від городини, якщо переплигнути через рівчак є ставок, гарний дикий з вужами. Мати не лягає, порається на кухні, готує дочці гостинці, увечері я залишу цю природу і порину в ілюзорний світ. Піду до неї. Цікаво, що там у тих листах? Погано, що вона сприймає все до серця, їй би хоч трохи іронії. Час пролетів птахом. - Поглянь, поглянь доню, бачиш орла у небі? Це він. Твій батько, він завжди поруч, він мій оберіг.Якщо ти народиш дитинку без батька, я не осуджу тебе, прийму такою як є, а коли ти її народиш він прилетить назавжди. Привези мені ще олівців, кольорових. День видався гарний, цілує на прощання, очі засиніли- не відцвіли... Думки про народження і повернення батька не давали спати. Добре що він зателефонував, то й що що о дванадцятій ночі. Він чекав. - Що це? - Ти що не бачиш? Це квіти. - Ти ніколи не дарував мені квіти, це що залицяння? - Ні! Та я подумав... Я сьогодні цілий день тобі телефонував, де ти була? - У мами, я була у мами, в тому місці телефони не працюють. - Кави хочеш? - Хочу! Ми зрушили. Ніч була прохолодна. В авто пахло ванількою. Кафешка пустувала. Дивно. А може й ні. - Коньяк будеш? - Буду! - Мені потрібна жінка! - Я знаю, ти колись мені казав це... - Ні, ти не знаєш, мені потрібна дружина... на один день Я аж закашлялась... - На прокат чи як? То тобі треба в прокатний пункт, заради цього ти витягнув мене з теплої постілі, завези мене додому. - Ось гроші, це на сукню- чорну, вечірню, з голою спиною,.Це на каблучки, це парфум мій улюблений, коси підбереш доверху, допоможи мені, мені дуже потрібна жінка - Я не жінка, я твій друг... - Тому я звертаюсь до тебе з цим проханням - Нічого собі проханнячко, ти здурів чи що ?! Ти забув про білизну, якого кольору має бути білизна? - Не заводься! Ось ще гроші, порахуй скільки тобі треба схилятись? Тобі що важко одягти чорну білизну? - Я люблю білу!!! Завези мене додому! - Білу так білу... Отже домовились, це ж лише одна доба, я не ображу тебе... - Що я маю робити? - Ну от, нарешті, прокинувся хтось... Ти маєш бути поруч, і діяти інтуітивно як звичайна дружина... - А якщо я завагітнію? Тепер подавився він... - Думаю, до цього не дійде, мені потрібна жінка на добу, а не на все життя... Він виграв. О восьмій вечора я вступила в права жінки на прокат. Перше що він зробив, так це обрізав павучка з плаття. Одна деталь і чоловік нервується.Гола спина і очі сяють каратами. Вечір був просто прекрасний, такого друга я не знала, завжди було одне й теж саме, по типу як ти, як я. Сьогодні було багато ми, навіть трохи забагато. - Поглянь,як чоловіки ковтають слину, коли дивляться на твою оголену спину! Його пальці торкнулись мої спини, а блискавиці мозку. - Тобі це подобається? - Ні! Мені сподобалось як ти здригнулась, ти дуже гарна - Не кажи так, ти ніколи так не казав - То було раніше, тоді ти не була моєю І він обійняв мене... І поцілував... Майже... Дражнячи... Кантик... Бог ти мій! Він має кантик.Я потягнулась до його вуст, а він запросив мене танцювати. Я відчула... Відчула його його кров,вона вирувала у моїх венах. - Чого ти ще хочеш? Його шепіт збивав мене з дороги -Я хочу додому, до нашого дому... - Ще рано, ми не можемо залишити вечір,він так довго на нас чекав. Вечір. Чарівний вечір. Я мала пробудитись, а пробудилось єство.Та вже скоро я пробудилась. Його постіль... Холодна, дуже холодна, як і кімната в якій він залишив мене, щойно ми прибули до того дому. Ранок був сонячний, та насправді то бу в день. Кімнати були пусті. Час вказував, що скоро обід. Раніше я телефонувала йому коли завгодно,а сьогодні була розгубленою дитиною. Дитиною на чужій кухні готувала обід. Добре хоч з'явився на обід. -Здуйся! Обідали мовчки,іноді подивлялись одне на одного. Потім гуляли в місті. Довго гуляли пішки, сміялись, та не цілувались. Один разок промчались на каруселях, раніш ми вже це робили, та цього разу було якось не так. Рівно о восьмій він залишив мене біля мого будинку.Як я себе почувалась? Препогано... Дуже препогано... О дев'ятій мені принесли квіти... Я зраділа, дістала чорну сукню... Вона пахла... НИМ... - То ти згідний? - Хіба тобі відмовиш! - Тобі треба пів-годинки? - Ні! Біжи, я біля твого будинку)))

ID: 340566
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.05.2012 13:25:44
© дата внесення змiн: 12.06.2013 19:13:28
автор: Ольга Ратинська

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Леся Геник
Прочитаний усіма відвідувачами (1212)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Янош Бусел, 03.12.2015 - 11:06
scenic give_rose give_rose give_rose 39 flo32 flo05 flo32 39 beach
 
Інна Серьогіна, 29.05.2012 - 21:25
12 Цікава історія, гарно описана give_rose give_rose give_rose 22 23
 
Ольга Ратинська відповів на коментар Інна Серьогіна, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,люба Інно! 22 23
 
Леся Геник, 29.05.2012 - 19:16
Гарна історія... Залишився приємний смак після прочитаного... 12 12 wink 16
 
Ольга Ратинська відповів на коментар Леся Геник, 01.01.1970 - 03:00
smile wink kiss1
 
golod00x, 29.05.2012 - 16:15
Понравилось
 
Ольга Ратинська відповів на коментар golod00x, 01.01.1970 - 03:00
smile wink 16 19 22
 
Innessanew, 29.05.2012 - 16:04
kiss1 16 22 22 31 23 23 23
 
Ольга Ратинська відповів на коментар Innessanew, 01.01.1970 - 03:00
kiss1 16 22 22 23
 
Вразлива, 29.05.2012 - 13:47
Так дивно прочитала, а відчуття,що це десь було,ДЕЖАВ*Ю.Подібна історія , мені близької людини. give_rose
 
Ольга Ратинська відповів на коментар Вразлива, 01.01.1970 - 03:00
smile 16 23 23 23
 

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Нові твори