"І приступили до нього учні його і розбудили Його кажучи:"Господи, рятуй нас, бо загибаємо". І сказав їм Ісус: " Чого боътесь маловіри?" Тоді встав, погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.(Матея 8, 5-26).
Знаєш, незважаючи на те, що ти мені стала огидною,
я буду згадувати тебе щоразу як і першу затяжку сигарити.
Повітря було просякнуте літньою грозою,
тоді я вперше закурив, але я не ввійшов в цю звичку палити.
як і не ввійшов в звичку сумувати за тобою, бо навіщо сумувати
за привидами минулого, коли молитовник у тебе під руками
і ти попрохаєш у Бога здоров’я собі, своїм братам і сестрам, батькам,
знайомим, друзям.
І незважаючи на бл*дське відношення її до тебе ти не осуджуєш її,
хіба інколи, спересердя, звеш її *укою, клянеш ту мить, коли познайомився,
відкрився, і нехай твої вірші брудні й неправдиві, проте кожен їхній герой належить саме їй – цій людині, яка відтр*хала кожну клітину твого мозку,
надовго увійшла в голову і почала там тліти й гнити,
заражаючи все нові клітини розуму,
вічність не не спопелиш,
як старі українські газети,
на
яких спогади
обвивають твою шию
і цілують твій лоб
сотнею куль,
залишається тільки молитись
та інколи відкривати все нові пляшки пива,
відкривати нові стежки і ходити ними самому
з молитовником попід руками, бо це все що залишилось від Бога для тебе
слова і їх значення, запаковані в стрічках віршів,
посилань від Матвія, Петра та інших апостолів,
вони ж бо не будуть гратись твоїм серцем, твоїми думками,
твої дії давно набули кольору жовчі,
ти став далеким від правди й добра.
та серце подірявлене кулями від дробовика,
старого сусіда Сергія,
що вона взяла до рук і так легковажно прострілила
зробивши там купу дірок,
звідки ллються соки твого життя,
не купуй протигазу,
тобі ще вистачить повітря,
тобі ще вистачить води,
допоки не згорить остання сторінка старого
пошарпаного молитовника.
ID:
333110
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 25.04.2012 17:14:33
© дата внесення змiн: 25.04.2012 17:14:33
автор: ImmortalPsycho
Вкажіть причину вашої скарги
|
Отакі вони, злі янголи-нищать і паплюжать все світле і гарне, що попадається їм. І рятують від їх брудних слідів тільки сторінки молитовника і Божа любов...
