Колода карт лежала на столі.Тузи і шістки,
Сімки й королі.
Валети заздрісні і хитрі світські дами.
Серед яких нерідко так траплялись драми.
Життя кипіло:
Заздрість,злість,жага.
До визнання,до грошей і до влади.
Мовляв,життя так швидко пробіга...
І що з того,що всі ми тут - громада?
Потрібно рвати,бити і товкти,
Бо хто не товчений - не жив на світі.
Не бились шпагами за честь вальти,
Й не дарували дамам світанкових квітів.
Єрархії вклонялись на віки..
Є туз,є королі,а є дрібнота.
Життям крутили вищії мізки,
А плечі підпирала їм голота.
Поки,одного разу,десь надвечір.
Те сталося,чого могла б не бути.
Згубилась шістка.
«От нікчемная малеча»
Від дам і королів було це чути...
Їй не давалось права на життя!
Згубилась шістка.Це ж така халепа.
Згубилась шістка.Назавжди.Так треба.
Колода карт летіла у сміття...
Бачите, яка справа... Проміжок поміж слів та розділовими знаками - це одна з головних вимог орфографії. Тому, дуже прикро, що он-лайн, багато хто ігнорує їх.
Як писав пан Чєхов: "Той, хто пише безграмотно - не поважає читача".
гарненько звучить!
