Хвилина мовчання... В скорботі зажурений дім...
Скінчилось життя тут... Зітхнула старенька хатина...
І схлипує вікнами мертвий будинок без спину,
Бо більш не заб'ється господаря серце у нім...
Уже не притуляться тепло до стін рушники,
Ніхто більше сміх у цій хаті бездумно не зронить...
Заплакались глухо в куточку забуті ікони, -
Молитва не буде проказана в домі ніким...
Чорніє від страху хатина щомить без людей,
І стіни тремтять під квітневими сльозо-дощами...
Вже серце хатини давно похитнулось на зламі,
Лиш кіт біля хвіртки так вірно господарів жде...
8 квітня, 2012р.
САМЕ ТАК ВИГЛЯДАЄ ХАТА МОЄЇ БАБУСІ, НАВІТЬ ГІРШЕ, СТІНИ ЗАВАЛИЛИСЯ І СТОЯТЬ ТІЛЬКИ СТОВПИ, А НА НИХ ДАХ - СТРАШНО ДИВИТИСЯ...
ХАТА ЗАВЖДИ ПОСТУПОВО ВМИРАЄ, ЯКЩО НІХТО ЇЇ НЕ ЗІГРІВАЄ...
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ех... Хата моїх дідуся і бабусі краща, але вже пуста...
Дякую за доторк до такої теми.. це справді сумно, але надія помирає останньою.. бачила не так давно програму де хлопцю, що жив у гаражі дали на обжиття покинуту хату, й він з радістю погодився жити там й обробляти землю.. так що не все ще втрачено
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але колишніх господарів у будинку більше не буде... І це сумно...
Дякую Вам за відгук!
А може, ще прийде до тої хатиноньки сміх,
І голос дитячий щось скаже до рідної мами,
І хто б розповісти про всі оці зміни зумів,
Щоби не журитись дочасно про все це нам з вами.
Молодець! Гарно написано!
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навряд чи прийде вже до тої хатини дитячий сміх...
Писати треба про те, що тебе схвилювало, вразило на даний час найбільше...Ангеліночко, я теж пишу сумні твори, мені часто закидають, чому пишу про сумне...Я пишу про те, про що говорить моя душа. Якщо зараз напишу щось інше, це буду я несправжня. Можливо, через деякий час буду писати щось веселе, а , може, і нічого.Буває по-різному...Молодець! За твір спасибі.
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так... На даний час мене найбільше вразила ця тема...
Дякую вам за підтримку!!!
Після прочитання Вашого твору стало якось сумно на душі...Намагайтесь писати більш оптимістичніші і життєрадісніші твори.І вибачте якщо я щось не так сказав
АнГеЛіНа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене була причина написати такий вірш...
Дякую за увагу! Буду намагатися писати щось більш оптимістичне...