Зустрівся якось з Богом чоловік
І нумо скаржитись, мовляв, вже звик
Нести свій хрест, та він важкий доволі,
І сил нема, і руки , й ноги кволі.
- Найтяжчу ношу, Отче, дав мені,
Мабуть злічЕні стали мої дні.
Забрав той хрест Отець, поклав в кімнату,
В якій лежало ще хрестів багато.
Завів у ту кімнату чоловіка
- Поглянь, - сказав, - ось тут хрестів без ліку,
Ти обери собі по силам на свій смак,
Воістину, нехай же буде так!
І величезні, і малі
Із дерева, і кам’яні,
З граніту, з золота, з металу,
І з шиком, і без п’єдесталу…
Побачив чоловік хрести.
Який же взяти, щоб нести?
І вибрав з них собі найменший,
Найнепомітніший, дешевший.
І з ним до Бога повернувся,
Бог лишень гірко посміхнувся.
- Ну що обрав? - звернувсь до нього, -
Це той же хрест, що й був до цього.
І ще раз повернувся ло вашого вірша-причти...
Цінний вірш для роздумів про життя.
І закінчення проситься таке:
- "Ну, що... Обрав?.. По своїй силі?..
Такий же хрест буде і на твоїй могилі..."
Таку тему глибоку розкрила, так гарно передала, здається, відому істину, а так щемно було читати, всі свої важкі ноші згадалися. Дійсно, в кожного таки свій.Дякую за твір. А ще ми одночасно читали наші твори. Я вже думала, що розгубилися ми, рада тобі.
Інна Серьогіна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоч і говорять, що Бог не дає не по силах, та іноді бувають такі важкі дні і проблеми, що стає просто нестерпно. Спасибі тобі за розуміння. Я теж рада, що змогла сьогодні викроїти час для спілкування. За 26 років роботи в школі вперше ніяк не могла втягнутися в роботу, мабуть старію
Який глибокий зміст у Вашого вірша!Як Ви прозоро вказуєте, що хрести є різні: великі, малі, коштовні, дешеві, жадані , ненависні.То ,як мені здається, більшості з
дістались якраз ненависні хрести. Тож так і хочеться сказати на закінчення.-Допоки будемо отарою брести - допоки й перти ненависні нам хрести!
Інна Серьогіна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудро. Дуже часто ми скаржимось на свою життєву ношу,дорікаючи Богові за те,що звалив на наші плечі непосильний тягар...Проте,Бог дає нам лише те,що ми в змозі понести і не більше.Повчально написано.
Інна Серьогіна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорогенька моя, мені так приємно завжди читати твої відгуки