і падають краплі
з даху,
променями
пронизані,
проз дірку іржаву,
з карниза
летять донизу –
крупні дзвінкі алмази,
щоразу
з усього маху
розбиваються
об живу
порцеляну квіток,
як молоток
Ноя…
на голови
цвяхів
без промаху опускається:
покайтесь!
покайтесь!
покайтесь!! –
та ніхто
не кається…
02.04.2012
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
свого часу... все станеться вчасно... бо ми -- кожен з нас, як вірші, якы Бог створив у натхненні... і любить нас, кожного! як ми любимо свої вырші -- усі разом і кожного окремо... правда ж?..
дякую Вам за візит...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і не випадково ж Ви додали до слів ваших славних гілочку конвалії! давній засіб від сердечних бід всілякий... а ще біла лілія -- проста, наша, пахуча... дякую Вам щиро! і конвалію так! люблю...
Немає каяття, не хочуть чути..
Будем прощЕні, чи нас жде покута?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
покаяння -- акт свободи волі. людина може критично оцінити свої вчинки (думки, прагнення)і дійти висновку, що в чомусь помилялася і більше так не буде чинити ніколи -- от і відчує радість покаяння... Тут Ной не до потопу (історія Старозавітна), а до нагадування -- пропозиція подивитися на себе духовним зором, але без почуття непрощенного самозвинувачення... люблячий батько простить і допоможе дитині, яка усвідомила помилки свої і хоче їх позбутися (блудний син, до прикладу)... в позиціях моїх нема протиріч -- ми не раби, яких вчать колодою, ми діти, яких виховують терпеливою любов"ю і очікуванням, коли задумаємося і зрозуміємо... а Ной -- вчитися краще на чужих помилках, хоча то не наша історія...
Будем прощЕні, усвідомивши власні промахи і ставши на стежку до Світла... все залежить од нас самих, про це й нагадує мій тут Ной...
дякую, пане Ігорю, за увагу Вашу доброзичливу приємно говорити з Вами завжди...
ух, як красиво! і філософія, і ніжність, і надія на оновлення... і розпач: "але ніхто
не кається…"
дуже сподобалось!
і ритм і якась чарівна внутрішня рима - звучання крапаючого часу...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так -- звучання крапаючого часу! Ви, пані gala.vitочко, БАЧИТЕ і пишете надзвичайно оригінально, тому такий відгук саме од Вас правдиво надихає на подальшу творчість. дякую Вам радісно і щиро бо це -- головне...