Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вячеслав Романовський: МОВ СЛЬОЗА, НАСТОРОЖЕНА ПРОСИНЬ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ninel`, 20.03.2012 - 09:17
Все зачіпає: і зміст,і образи,і саме написання і Ваша тонка чуттєвість,і звичайно ж написання твору!!! http://muzotkrytka.narod.ru/animashki/bukety/34.gif Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно, що Ви знову в Клубі поезії.Сердечно дякую Вам, Нвнель, за приязні слова і чудові весняні квіти!
Окрилена, 19.03.2012 - 15:35
Зорушливо... образи, наче тонкі ниточки - огортають мережкою чуттєвості
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Вам цей вірш припав до душі!
olya lakhotsky, 19.03.2012 - 10:34
"Зачіпаю невидиму грань,За якою життя відбулося." !!!!!!!!!!! безмежно... Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це пронизливо-гіркуваті рядки, але так багато вони вмістили... Дякую за глибоке розуміння.
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уклін Вам за приязнь...
АнГеЛіНа, 19.03.2012 - 07:38
"Осенію, вростаючи в осінь"Не зважаючи ні на що, зараз треба розквітати, купаючись у весні!!! Ну і, звичайно ж, писати вірші!!! Такі ж прекрасні, як і цей, але менш журливі... Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розумієш, Ангелінко,це світлий сум, невідворотній. Його можна відчути лише з роками...
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люблю українське слово...
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Ви це помітили...
Осіріс, 18.03.2012 - 21:53
Рядки, ніби дійсно проросли із осені печаллю! Гарно, образно і мелодійно!!!
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі на доброму слові...
Тетяна Луківська, 18.03.2012 - 21:27
Осенію, вростаючи в осінь,Зачіпаю невидиму грань,----А ще...Мов сльоза насторожена просинь. Облітає журбою багрянь. ---неймовірно гарно.Дякую за таку журбу в слові. Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я Вам вдячний за розуміння...
Вячеслав Романовський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Смуток і радість завжди крокують поруч...
|
|
|