Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ГАЛИНА КОРИЗМА: ЯСЕНЯТА - ВІРШ


ГАЛИНА КОРИЗМА: ЯСЕНЯТА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 39
Персональный ЧАТ 8Miriam8
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Irin**Ka
Персональный ЧАТ Malinka
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Pani_Sartash
Персональный ЧАТ RudyMental
Персональный ЧАТ _VISKAS_
Персональный ЧАТ Іванесса
Персональный ЧАТ Аліна Чиж
Персональный ЧАТ Бабич
Персональный ЧАТ Богдан Ант
Персональный ЧАТ Віталій Баєрздорф
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Вадим Димофф
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Весняна Осінь
Персональный ЧАТ Владимир Зозуля
Персональный ЧАТ Внутршій світ
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Галя Костенко
Персональный ЧАТ Данила М
Персональный ЧАТ Жужа Марципанчик
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Ліна Ланська
Персональный ЧАТ Лилия Силина
Персональный ЧАТ Лунная соната
Персональный ЧАТ Марина Козлова
Персональный ЧАТ Михайло Комаров
Персональный ЧАТ Олекса Терен
Персональный ЧАТ САВИЧ
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Сергій Дроботенко
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Томаров Сергей
Персональный ЧАТ Юлія Л
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ яся

Пошук


Перевірка розміру




ЯСЕНЯТА

ГАЛИНА КОРИЗМА :: ЯСЕНЯТА
Щоб всім була багата хата, Дід посадив ще ясенята. Хтось говорив давно в селі, Що п'ють вологу із землі. То ж, поряд хати ясен-сад Співав пісні для всіх малят. І був на щастя й користь всім: Фіалко-ясеновий дім. Широке листя, цвіт зелений, Крислате гілля рвалось в небо. А стовбори, немов овали Всіх перехожих дивували. Ген за паркан і до дороги Квіток, неначе синє море. Вечірня сходила зОрина, Духмяно пахло з ясенини. Росли і діти, - шість всього, Всім було затишно й тепло. Трійко хлоп'ят, як соколят, Троє голубочок дівчат. Яка ж була щаслива хата Добром і радістю багата. А на берізоньці щодня Зозуля лІчила літа. Давно було. Ох, як давно, Вже стільки весен відцвіло. З літами ясени змужніли, Діти по світу розлетілись. І став такий тужливий дім, Дід із роками посивів. А потім птахою душа Здійнялась в вись, - у небеса. Не довгий вік лишився й їй, - Голубці-бабці дорогій. В очах купалось небо синє, Був смуток трепетно-осінній. А серце в неї добре й чисте, Хоча життя було тернисте... Осиротіли ясенята, Самотня стала біла хата. Хтось із чужих людей сказав: Чи то на жарт, чи то збрехав, Що винен всьому ясен-сад, Тому й розбіглись по світах. Заплакав ясеновий дім, Що та причина була в нім. Довго із вітром гомонів. Та оправдатись... не зумів переконать, що доброта Жила в зелених ясенах. Тому, згодились на дрова, Щоб зігрівать людські серця. * * * Мій батько згадував обістя. Кусочок раю того місця. На добру згадку де він жив, Три ясенята посадив. Фіалки в рідному саду І ще, малини напрочуд. Пахла смородина густа, - Яка блаженна смакота! Давно було. Мала була. В мить дощ пішов, гула гроза. Та буря ясена зломила, Мабуть прийшла злощасна днина. Хтось батькові тоді сказав, - Щоб він ті ясени зрубав. І посадив для всіх грушки, Черешні, яблука, сливки... То ж, серце стукало у грудях, Немов з жалю, немов з осуди. Бо, як насправді їх забути? Вони для нього - живі люди! Вбачав у них своє дитинство. Як босоніж ганяв по листу. Згадалась в купі вся сім'я І біла хата, мов весна. Він ще задумався на мить. Душа тривожиться, щемить... Проте, там тінь, плодів нема, - Я посаджу, щось до пуття. І посадив. Прегарний сад Шумить на зустрічних вітрах. Ростуть дерева і кущі, Втішають птахи і джемі. Не стало ясенів... Та я Все згадую, - яка краса! Чи винне дерево оте, Яке для всіх було святе?! Закучерявлені листочки, Немов небесні ангелочки. На ясенових верховіттях Ранкове ясне сонце світить. Я так, ті деревця любила. Що біль стискав, - душа тужила. Та й вітер сумно завивав: Хто ж це про них таке сказав?...

ID: 322010
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 15.03.2012 04:22:02
© дата внесення змiн: 21.10.2012 00:11:12
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Чорний лев
Прочитаний усіма відвідувачами (1263)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Раїса Гришина, 17.03.2012 - 18:57
Такий чудовий твір, аж на серці тепліше стало..... 12 16 32 39 friends
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Раїса Гришина, 01.01.1970 - 03:00

Рада вашому візиту. Заходіть 22 19 22
Дякую за коментар 21 give_rose give_rose give_rose
 
Д З В О Н А Р, 17.03.2012 - 15:29
12 12 12
Був час коли в нас домінували ясени. І мій дід посадив декілька ясенів в садибі. Батько говорив, що один ясен за рік забирає з грунту 150 тонн води.
Є в мене такий вірш:
"... Але друге я пам'ятаю:
Як вишні над дорогами цвіли,
Березу білу біля гаю
І всюди, всюди - ясени..."

Ясен в нашій частині - це, як тополі в степовій частині, або смерека в Карпатах...
Щемляща душу згадка.......

heart 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39 39
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Д З В О Н А Р, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, за такий короткий коментар за ясени. Цей вірш багатьом нагадав спогади про своє минуле. В кожного читача своя історія про це чудесне дерево. Дякую, ще раз give_rose give_rose give_rose
 
Наталя Данилюк, 15.03.2012 - 23:38
Така зворушлива розповідь-світлі спогади дитинства...До дерев також звикаємо і вони стають невід'ємною часточкою нашої рідної домівки... love 22 22 give_rose
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Наталя Данилюк, 01.01.1970 - 03:00
Для мене це світлий спогад мого дитинства. Я з батьком часто їздили полем до бабусі і дідуся. Він завжди мені наказував: "Широко ноги тримай, щоб в колесо не встромила". Цілу дорогу він мені розказував різні байки про звірів, ліс, природу.
А бабусина хата була старенька, але гарна і завжди прибрана. Росло дуже багато ясенів по боках і ззаду хати. Було багато фіалок, що аж за паркан на окіп тягнулися своїм цвітом. Був ще невеликий малинник. Росла навпроти вікон велика
береза. Ось таке було дитинство. Батько і тепер дуже мене любить. smile smile smile Дякую, Наталю 16 23 23 23
 
Коли дитинство з ясеном говорить,
У НАЩИХ душах Господь чудотворить... 12 12 12 16
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Ольга Струтинська, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ольго, за відгук до мого вірша. Господь завжди живе у наших душах...
 
терен юрій, 15.03.2012 - 15:46
12 16 give_rose
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар терен юрій, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію, за позитивчик. Вам теж від мене 22 19 22
 
12 Хто ж це про них таке сказав?...Прекрасна поезія. А ясени я теж люблю, бо вони пам*ять мого дитинства. В нас ціла алея їх шепотіла.З ними зростала я й любила. Дякую Вам за ясени. 16 give_rose 22
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Тетяна Луківська, 01.01.1970 - 03:00
Я теж їх люблю і ліс... Вам теж, Тетяно, що завітали до мене. Щасти вам завжди.
 
Наталія Ярема, 15.03.2012 - 12:58
В нас на подвірї теж колись було багато ясенів. Залишився один, якого моя бабця вже не дала зрубати. Казала, що він їй рідний...
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Наталія Ярема, 01.01.1970 - 03:00
Рідний, тому що вона себе стільки й пам'ятає з цим одиноким ясенем. Це ж її життя з ним пробігло, наче сонечко вийшло і зайшло. Вона все бачила в ньому, кожен прожитий день, шум листочків на вітру, журчання бджоли весною, то тінь у літню жару, то зустрічі і розлуки...

Дякую тобі, Наталочко 22 19 22 16 16 23 23
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.03.2012 - 10:50
Закучерявлені листочки,
Немов небесні ангелочки.
На ясенових верховіттях
Ранкове ясне сонце світить.

 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 01.01.1970 - 03:00
Так, немов небесні ангелочки angel angel angel 16 16 16
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.03.2012 - 10:15
ГАЛЮ,

ТВІЙ ВІРШ ПРОНИЗЛИВИЙ І ЩЕМНИЙ! НОСТАЛЬГІЯ. ЗГАДАЛА ДИТИНСТВО. КРЕМЕЗНИЙ ЯСЕНОК У НАС СТОЯВ НА МЕЖІ МІЖ ДВОРОМ БАБУСІ І НАШИМ, ЯК ОХОРОНЕЦЬ - ТОДІ ТИНІВ ЩЕ НЕ БУЛО... ЯСЕНОК ЗРУБАЛИ - ЗАНАДТО ВЕЛИКІ ГУЛКИ ПОЛІЗЛИ НА ДАХ ДО БАБУСИНОЇ ХАТИ, АЛЕ НА ЙОГО МІСЦІ ВИРОСЛИ МОЛОДІ ДЕРЕВЦЯ, АЛЕ В НИХ НЕМАЄ МУГОТНОСТІ - ВОНИ ЯКІСЬ КВОЛІ...
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 01.01.1970 - 03:00
Дорога, Консуело, дерева теж як люди і вони неповторні. Одні є кремезні, другі високі, треті низенькі, четверті худенькі... Одні люди призвичаюються в одному середовищі, а другі в іншому. Кожен по-своєму щасливий. Одна тільки любов загальна, одинакова, трепетна, мила, щира, ніжненька і вічна! 23 16 23 39 39 39
 
Чорний лев, 15.03.2012 - 09:21
Читаючи Ваш вірш, згадала слова з пісні "Ясени, ясени...
ви приходите в сни,
як дитинство моє босоноге.
Ви приходите в сни,
кучеряві мої ясени"
А знаєте, в мене за хатою теж ростуть ясени. Вони захищають ті ж яблуні, груші від рвучкого вітру і нещадного морозу. Я не уявляю собі наш сад без цих кремезних велетнів. Вірш пройняв до глибини душі. Дякую 16 16 16
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Чорний лев, 01.01.1970 - 03:00

Ясени колись садили поруч хати. Ясени тягнули воду з землі і поруч з дерев'яними хатами було завжди сухо і у хаті не було сиро. Захист від вітру і багато інших можна прикладів навести. Чесно кажучи, я не думала, що скільки багато людей відгукнулися на вірш "Ясени". У всіх своя історія, спогади дитинства, сади біля хати і обов'язково там хоча б один ясен росте!... Дякую, за глибину вашої душі 16 23 23 23
 
Лао Лю, 15.03.2012 - 08:41
сподобалось give_rose
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Лао Лю, 01.01.1970 - 03:00
Ще раз дякую 23 23 23 23 23 39 39 39
 
Лао Лю, 15.03.2012 - 08:41
сподобалось give_rose
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Лао Лю, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вам щиренько за візит на мою сторіночку 22 19 22 39 39 39
 
Юхниця Євген, 15.03.2012 - 05:23
Скільки посаженого руйнується за життя оюдини... 39 39 39
 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар Юхниця Євген, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Євгене, що знайшли час зайти. Старі дерева зрубують, тому що необхідно. Інші руйнують, пишуть слова, ламають... Але ж природа до людини така добра і щира?! Не кожен може це збагнути? За яблучко чи грушу деревцю подякувати, з садом поговорити і з самим собою самоспоглядання зробити. Дякую, хай щастить вам у вашому саду і у творчому та особистому житті. give_rose give_rose give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Синонім до слова:  Звичка
Іван Мотрюк: - залежність
Синонім до слова:  Люстерко
Іван Мотрюк: - Самогляд
Синонім до слова:  дерево
Svitlana_Belyakova: - Паросток життя
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екватор
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - підстаркувата
Знайти несловникові синоніми до слова:  Людина середнього віку
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Насущний
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Себевид
Синонім до слова:  Туман
Genyk: - Тимчасова ревність...
Синонім до слова:  Люстерко
*SELENA*: - верцадло, свічаддя
Синонім до слова:  звук
Sin el mar: - Мелодія, голос.
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Синонім до слова:  пристосуванець
Alex-dr_7(tericon): - мутаціонер :D ́
Синонім до слова:  ревнувати
Ксенія О: - Кохати через край
Синонім до слова:  ревнувати
Genyk: - Очманілювати
Знайти несловникові синоніми до слова:  ревнувати
Юхниця Євген: -
Нові твори