UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ГАЛИНА КОРИЗМА: ОСТАННЮ НАДІЮ СКЛАДАЮ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Раїса Гришина, 17.03.2012 - 18:59
Останню надію складаю,Незнаю, чи ти зрозумієш? Вгамовую біль і співаю І просто без слів німію. Чуттєво! Дякую!    
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Дякую, Раїса, за підтримку  і за час, що знаходити прочитати. Рада вашому візиту.  
Зеновій Винничук, 13.03.2012 - 22:25
Галино, сьогодні у Коломиї придбав Вашу збірку віршів "Далекий берег журавлиний". із задоволенням перечитав. Ви дуже талановита жінка, жаль, що такі люди як Ви не можуть знайти гідної праці в Україні. Сподобалось все і передмова автора щира розумна з любов"ю до людей і Ваші вірші.Вразив вірш "Зимові яблука" і не тільки вінПідійшов, хотів сказати:" Нене..." В пересохлім роті хвилювання спазм. Молодий, високий та непевний: - Щоб я дав, щоб стало тепло вам? В теплій хакті біла скатертина, Пахнуть яблучка медами на столі. Тож заплакав, як мала дитина, Дивлячись на фрукти запашні... Дякую за творчість, я краще пізнав благородство Вашої душі.Бажаю Вам щастя, здоров"я, успіху. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Зіновію, за вашу щиру відповідь. Правду кажучи, не думала почути таких багато позитивних слів, щодо моєї поезії. Дуже приємно почути від вас. Я звичайна людина і нічого в мені немає особливого. У кожної людини є свій особистий талант, стосовно до чого вона прикладе своє зусилля, зуміє сповнити бажання, добитись мрії. Стараймося полюбити життя і принести користь людям. До вірша "Зимові яблука" я написала продовження і надрукувала тут на моїй сторіночці. Я дуже була рада, що цього вірша (і не тільки, а інші вірші)читали до свят учні Матіївецької школи, Замулинецької. Приносити людям радість то велике задоволення на душі. 
Наталя Данилюк, 12.03.2012 - 01:08
Вгамовую біль і співаюІ просто без слів німію. -вірш сповнений гіркоти і приреченості...  І хоча остання надія випорхнула з рук,не варто вішати носа:життя триває і несе із собою нові надії і сподівання.   
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твої квіти, Наталю, немов чисті помисли доброї людини. Дякую, за таку чистоту Божого сотворіння - ніжних перших квітів весни. Так життя триває з новими надіями і сподіваннями. 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тетьяна. Рада вашому візиту 
Леся Геник, 11.03.2012 - 22:05
Як багато болю!...І як багато надії в складанні тої останньої надії... Дай Боже сили Вашій ЛГ... 
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесю, за душевну підтримку. Цей вірш був надрукований багато літ назад. Надія завжди ходить поруч.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 11.03.2012 - 18:05
Хтось нам розсипав горе -Як би його зібрати? Кинути в Чорне море, Забути й нічого не знати. САМЕ ТАК І ТРЕБА ЗРОБИТИ! Останню надію складаю Вгамовую біль і співаю - ТАК ТРИМАТИ! НАС НЕ ПОДОЛАТИ!
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 Життя прекрасне, як на диво Я не спішу, та й не спішила... Люблю я день веселий і сумний Сміюсь і плачу... Ну, а ти? |
|
|
|||||||||||||||||||||||
