усі ці премії державні і звання…
породження
придворних етикетів:
не більш, чим загравання
тирано-владців
до митців –
свавільних влучномовців,
непідконтрольно-мислячих
художнико-поетів…
у патоці чиновної бравади –
банальний
розрахунок можновлади
на притаманні людям всім
самозакоханість
та інші марнославні вади;
і другий смисл
лукавої державної відзнаки –
швиргнути кістку у загал,
щоб гризлись між собою, як собаки,
не заважали окупантно править бал…
як і тоді:
грабують Україну, продають,
витоптують і гноблять українців –
і премії – Шевченківські!
дають…
так заохочують –
до чого б то? – її провидців…
поетів і митців – духотворці́в.
не забувайся, іменитий брате,
що за непослух
нагороду можуть відібрати…
то брати «з рук, які не крали»,
чи не брати?
кожен
за себе сам вирішуй, брате…
Мабуть, бери…
там крадені в народу гроші –
потратиш на діла якісь
хороші….
мені закинуть «браття по перу»,
що я так ноту ви́соко деру,
бо не спроможна написати оду
достойну
схильності од влади і народу.
то так воно, мабуть, насправді й є:
усяк до свого – про своє.
лупа́єм всяк свою скалу,
усяк свою торуємо дорогу –
і слава Богу.
Ой, 100%! Під кожним словом підпишуся!! З іншого боку, ІСУСА гнали і "офіційно" не визнавали - то що вже там нам журитися? Хіба учень може бути більший за вчителя?
До речі, може Ви, пані Валю, знаєте (бо все ж більше з тим стикалися), навіщо нині люди вступають в СП? Ну, в часи совка то давало різні преференції - це всім відомо. А тепер? Просто щоб похизуватися "корочкою", типу "мене офіційно визнали письменником"?
Дуже глибокі думки, Валю, а справжні митці так і поступають. Філософія совісті!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о! пане Ігорю! "філософія совісті"! -- це нове поняття -- можна писати трактат і стане терміном філософсько-морально-психологічним. я справді радісно вражена таким вдалим новотвором Вашим... дякую... якщо такий термін уже існує -- я чую вперше і для мене -- Ви! його творець...
люба Валечко, чи говорив я вже Вам... - а я говорив, бо постійно про це й думаю, - що Ви Просвітитель тішуся, що й по відношенню до мене... Дав Бог мені знати Вас, а звідси - ПРОсвітлятися
Кожне речення, написане Вами, варте цитування... І Вас цитують, впевнений! Знаю...
Моя Вам найглибша повага і любов
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
уже добу і я думаю, Володю, над щирими словами Вашими... дякую, мій любий друже! ЯКЩО ЯКІСЬ ФРАЗИ ВИХОДЯТЬ ВДАЛИМИ НАСТІЛЬКИ, ЩО ЇХ ПОВТОРЮЮТЬ -- ТО САМЕ ГОЛОВНЕ... ТО НЕЗРІВНЯННО БІЛЬШЕ, ЧИМ ОФІЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ!
...у Парижі, не скажу в якому році і за якого короля, лакузи вирішили підлизатися до правителя і виготовили йому пам"ятника (за його життя). Там у мармурі, чи іншому якому довговічному матеріалі, король возсідав на прекрасному коні... кінна ця скульптура була встановлена на постаменті з 9-ма колонами. і то були не просто колони, а фігури 9-ти Доброчесностей, Чеснот (добродетелей)... ну, там, Справедливість, Добро, Талант і т.д.
під час помпезного відкриття пам"ятника, у присутності самого оригінала того скульптурного вершника, був присутній серед городян поет непридворний... коли покривало зо скульптури зняли і всі побачили ту вишукану красоту... поет, роздивившись кілька хвилин, сказав усього кілька слів, якщо точніше -- 4... він сказав: "Порок сидить, а Доброчесності -- стоять..." і все... ця фраза миттєво стала крилатою, весь Париж повторював ці влучні слова і реготався... за кілька діб, уночі, скромно і тихенько, пам"ятника розмонтували і забрали з площі... сховали десь... може в королівському якому замку, в парку біля фонтану встановили... так поет однією влучною фразою збив "з коня" самого властелина і повелителя... він був Поет, і все, не великий, не лауреат...але Поет... володів силою слова... оце таку силу мають слова, дай нам Боже всім тої сили...
Тільки вчора, шановна пані Валю, говорили про це у нашій невеличкій общині. Є такі гроші й нагороди, що їх і до рук брати не годиться, щоб не замаститись. Шевченко у труні перевертається. Тиснемо Вам руку за громадянську мужність.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВІДЧУВАЮ, ЛЮБА ПАНІ АЛЛОЧКО, ЩО Я ЗАОЧНИЙ ЧЛЕН ВАШОЇ "НЕВЕЛИЧКОЇ ОБЩИНИ", так би мовити -- дистанційований але, що таке земні відстані?... радію духовному родству нашому... "...де двоє-троє в ім"я Моє, там і Я з вами..." дякую за слова Ваші, я їх чекала і тепер окрепла і розігнулися упевнено плечі мої... слава Богу.
мені закинуть «браття по перу»,
що я так ноту високо деру,
бо не спроможна написати оду
достойну
схильності од влади і народу... -в кожного своє ставлення до такого явища,як літ.премії...Ваші прекрасні вірші,люба Валю,варті найвищих похвал і винагород.Шкода,що у галузі державних премій панують умовності та домовленість,як і в багатьох інших сферах суспільства...Мудро проаналізовано,що тут іще скажеш...Тверезий погляд на дану ситуацію.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба Наталю! я не про всі літпремії, а про державні, якими влада виділяє і возвеличує окремих митців -- хто ж заперечить, що вони її влаштовують, тому вона їх і підхвалює... якщо якого "бунтаря" вшанують, то аби рота йому куском смачним закрити... так було завжди, в усі віки... золота клітка... придворні поети писали придворні оди... і вся історія... Леся Українка сказала про це... Шевченка в солдатчину забрили за "Сон"... чогось не фінансували його творчість... Сковороду -- ловили і не зловили... Стус і іже з ним... це хто розуміли, що безплатний сир так-но в мишоловці... врешті, все це зараз -- традиційна гра... перед виборами влада заграє до інтелігенції -- премію Шевченківську відновили... і інтелігенція голодна так радіє... невже ж не розуміють?.. не можуть не розуміти. Отже, купуються на красивий жест. та кожен має своє право. Я вже писала КОНСУЕЛО, що передо мною така дилема не стане, тому це просто тема... просто вірш... в ряду інших... отакі позиції мої, вони тільки мої -- тут нема спроби закликати чи осудити... мабуть, хтось десь справді здібен поціновувати красу і влучність слова, але не думаю, що це влада людська... я можу трохи помилятися, але зовсім небагато...
Наскільки мені відомо, премії видають члени жюрі членам своєї родини, здебільшого чоловіки своїм дружинам, так що мені така шана навряд чи світить, хоча в минулому році пообіцяли якусь канадську премію, та так і не дали. Поезія Ваша талановита, як і все, що Ви пишете, одне задоволення читати такі вірші!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОТОЖ... ВСІ ВСЕ ЗНАЮТЬ -- ГРА У ВІДКРИТУ... зате скільки помпезності
дякую Вам, пані Віро... і за потвердження і за виваженість спокійну... і за слова Ваші чесні і правдиві на адресу мою -- оце і є найвища нагорода
ЗВИЧАЙНО ПРЕМІЮ НЕ ТРЕБА БРАТИ, ТОМУ ЩО ПОТІМ ТРЕБА БУДЕ ЦІ ГРОШІ "ВІДРОБЛЯТИ",
А ЯКЩО НАВІТЬ БРАТИ, ТО ЛИШ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ РІДНИМ, ОБЕЗДЕЛОННИМ АБО СИРІТКАМ ДОПОМАГАТИ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЗВИЧАЙНО ПРЕМІЮ НЕ ТРЕБА БРАТИ, ТОМУ ЩО ПОТІМ ТРЕБА БУДЕ ЦІ ГРОШІ "ВІДРОБЛЯТИ", -- люба Консуело, на жаль подальше -- це пошук компромісу, а компромісу -- нема... ніхто не спитає, на які благі діла гроші потрачено... взяв -- то взяв... відробляй... впевнена, нам з Вами таку дилему вирішувати не випаде от і добре...
дякую за комент а якщо б довелося -- візьмемо! КНИЖОК ПОЕТИЧНИХ НАВИДАЄМ! ТУТ НА САЙТІ Є ЧИМАЛО ДОСТОЙНИКІВ, ЩОБ УВІКОВІЧНИТИ ЇХНІ ТВОРИ НА ПАПЕРІ...