НЕ СУМУЙ, ЩО СИВИНА НА СКРОНЯХ -
В ТЕБЕ Є ТЕПЛО У СЕРЦІ І В ДОЛОНЯХ!
КОЖНЕ "ВЕЛИКЕ" ПОЧИНАЄТЬСЯ З "МАЛЕНЬКОГО",
САМЕ ТОМУ ІНКОЛИ ЦЕ "МАЛЕНЬКЕ"
ЛЮДИ НЕ ПОМІЧАЮТЬ І НЕ ЦІНУЮТЬ.
КОЖНЕ "ВЕЛИКЕ" СКЛАДАЄТЬСЯ З "ДРІБНЕНЬКОГО" –
ТРЕБА ТІЛЬКИ ПОБАЧИТИ ЦЕ АБО ВІДЧУТИ...
ВСЕ ТЕЧЕ І ВСЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ,
АЛЕ НІЩО НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ –
ТОМУ ЩО ВСЕСВІТ ВІЧНИЙ,
А МИ ЙОГО ЧАСТИНКА!
СВЯТЕ МІСЦЕ – ПУСТИМ НЕ БУВАЄ!
ЗАЛИШАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ЗРОЗУМІТИ,
ЧИМ СПРАГЛУ ДУШУ НАПОЇТИ...
БУДЬ-ЯКИЙ КІНЕЦЬ – ЦЕ ПОЧАТОК
ЧОГОСЬ ІНШОГО, ГАРНІШОГО...
НЕРОЗДІЛЕНЕ КОХАННЯ
НЕ ЗАВЖДИ ТРАГІЧНЕ –
ТОМУ ЩО САМЕ ПО СОБІ
КОХАННЯ – ВІЧНЕ!
ЗАКОХАНІСТЬ В ПЕВНУ ЛЮДИНУ –
ЦЕ ЯВИЩЕ ТИМЧАСОВЕ,
ТОМУ НЕ ПРЕЙМАЙТЕСЯ –
ЧЕКАЙТЕ НА КОХАННЯ НОВЕ!
НЕХАЙ ДУША ЗІГРІЄТЬСЯ
ТЕПЛОМ ВЕСНОЮ,
І МІСЯЦЬ ЯСНИЙ ПОЦІЛУЄТЬСЯ
ВНОЧІ З ТОБОЮ!
ЯКЩО НОЧАМИ ТИ ДІЙСНО
ПРО ЦЕ МРІЄШ,
ТО СКОРО ТИ РЕАЛЬНОГО
КОХАНОГО ЗУСТРІНЕШ!
ЧУЖИЙ У ЧУЖОГО В ГОСТЯХ –
ІСТИНА В ТВОЇХ СЛОВАХ!
МІЖ ДУШАМИ НІМІ ВУСТА
КРИЧАТЬ - ЗВУЧИТЬ ТРАГІЧНО!
В ОЧАХ БАЙДУЖИЙ ДИМ –
І КОЖЕН З НАС ЯК ПІЛІГРИМ...
МЕНІ, ЗВИЧАЙНО ДУЖЕ ЖАЛЬ,
ЩО В СЕРЦІ ПОСЕЛИЛАСЯ ПЕЧАЛЬ,
АЛЕ Я Т́АКОЖ ЦИМ ГРІШИЛА -
ДВА ДНІ МОВЧАЛА, НЕМОВ НІМА,
НЕ ЗНАЮ Я, КУДИ ПОДІЛАСЬ СИЛА,
І ДЕ СХОВАЛИСЯ СЛОВА...
НЕХАЙ ЗБУВАЮТЬСЯ БАЖАННЯ!
СЬОГОДНІ, В ДЕНЬ СВЯТКОВИЙ,
ВІД МЕНЕ ВСІМ ВАМ ПРИВІТАННЯ
Й БУКЕТИК ВЕСЕЛКОВИЙ!
НАВІТЬ СКАЗАТИ,
ЩО ПИШЕШ ГАРНО –
ЦЬОГО БУДЕ ЗАМАЛО!
Я ЧИТАЛА І ВЧИТУВАЛАСЯ…
КОЖНЕ СЛОВО - ЯК РЕЧЕННЯ.
ТАК БАГАТО НЕЗВИЧНИХ ,
МИЛОЗВУЧНИХ СЛІВ –
ТВОЯ МОВА ВИШУКАНА,
ВИПЛЕКАНА!
СКІЛЬКИ ТРЕБА МАТИ
ДОБРА В ДУШІ,
ЩОБ ТАК ПИСАТИ
НЕПЕРЕВЕРШЕНІ ВІРШІ!?
НІЖНІ СЛОВА, РЯСНІ ЕПІТЕТИ,
ЦІКАВІ АЛЕГОРІЇ І ПОРІВНЯННЯ –
СЬОГОДНІ ТИ НАТАЛОЧКО ВЕСНЯНА!
НЕ ПИТАЙ, ЧОМУ В МЕНЕ ЗАПЛАКАНІ ОЧІ,
ЧОМУ СЕРЦЕ ЩЕЙ ДОСІ ДІВОЧЕ...
ДУЖЕ ЩИРІ І ТЕПЛІ РЯДОЧКИ –
ПРИСВЯТА ДЛЯ СИНА,
ТАКА НІЖНА ЛЮБОВ І ВСЕСИЛЬНА!
ДУЖЕ РАДА, ЩО ТИ ОБАЧНА.
І Я ЗНАЮ, ЩО ТИ НЕ ГІЛЛЯЧКА!
ТИ ЯК ЧОВЕН В БУРХЛИВОМУ МОРІ -
ХАЙ ТВІЙ ДІМ ОМИНАЄ ГОРЕ!
НЕСТРИМНЕ БАЖАННЯ КОХАННЯ -
ЧУДОВІ СЛОВА Й ПОРІВНЯННЯ!
НАПРОЧУД ПЕЙЗАЖНА КАРТИНА -
ТИ ДІЙСНО ЧУДОВА ЛЮДИНА!
СВЯТА ЛЮБОВ
МІЖ МАМОЮ І СИНОМ –
СЛОВА ТАКІ ПРАВДИВІ!
І НА ТІМ РУШНИКОВІ
ТВОЄ ЩАСТЯ, ЖИТТЯ
І ПРОВІСНИКИ ДОЛІ!
ЦЕЙ ВІРШ ЧІПЛЯЄ
ДУШІ МОЄЇ СТРУНИ –
ПОДІБНІ СПОГАДИ
І ПРО МОЄ МИНУЛЕ.
В РЯДКАХ ПРЕКРАСНА
МЕЛОДІЯ ЗІ СЛІВ -
ЖИТТЯ ТВОГО
ЧУДОВИЙ ПЕРЕСПІВ!
КОХАННЯ З‘ЯВИТЬСЯ КОЛИСЬ –
МОЛИСЬ!
ЗВИЧАЙНО МЕНІ ЖАЛЬ,
ЩО СМУТОК В СЕРЦІ СИВИЙ,
АЛЕ ТВІЙ ВІРШ
ТАКИЙ ПРАВДИВИЙ!
ДОЩ НАКРАПАЄ ЗА КОМІР -
СПОГАДИ РЯСНІ ЯК ЗОРІ,
І НА ВІВТАР ЛЮБОВІ
СЛОВО ЛЯГЛО ЧУДОВЕ!
СІЧЕНЬ ВІДХОДИТЬ ПОВОЛІ -
КРАСНА ВЕСНА ВЖЕ СКОРО!
НАС НЕ ЛЯКАЄ НІ ШАХ, НІ МАТ -
ЛИНЕ У НЕБІ ВЕСНИ АРОМАТ!
ТАКИЙ ПРЕКРАСНИЙ
ДОЩ КОХАННЯ
ПРИ ЦЬОМУ В КОЖНІМ СЛОВІ
ПРОМІЧИК СОНЦЯ СЯЄ –
І СУМ ЗНИКАЄ…
І змучена й свята
Весна прийшла до Раю -
ТЕБЕ ПРОШУ Я –
НЕ СУМУЙ! БЛАГАЮ!
Щоб принести тепло
У пагінцях зелених
ПРИЙДЕ КОХАННЯ
СПРАВЖНЄ
ДО ТЕБЕ І ДО МЕНЕ!
Обірвано зв’язок
Дрібних не упереджень
ЗРОБИ ЄДИНИЙ КРОК
ДО НОВИХ ЗВЕРШЕНЬ!
А розповідь в серцях
Запропонує квоти -
НЕ ПЕРЕЙМАЙСЯ, ЛЮДО,
СКОРО БУДУТЬ
ВАЖЛИВІ СПРАВИ -
ВЕСНЯНІ ТУРБОТИ!
ДУЖЕ ЧУТТЄВО!
ЕМОЦІЇ ЧЕРЕЗ КРАЙ!
ЧУДОВА МУЗИКА СЛІВ -
ТАК СХОЖЕ ЦЕ НА РАЙ!
І ЩИРА ПРАВДА
В КОЖНІМ СЛОВІ –
ТОНКЕ МЕРЕЖЕВО
З ЛЮБОВІ…
ЧУДОВА ПРИСВЯТА!
ЩИРА ПОРАДА,
ВЧАСНО СКАЗАНЕ
ЩИРЕ СЛОВО –
ІНШІЙ ЛЮДИНІ
РОЗРАДА –
Я ВЖЕ НЕ РАЗ
ВЕЛА ПРО ЦЕ
РОЗМОВУ...
Іду холодним полем по стерні -
ТАК БОЛЯЧЕ ЗВУЧАТЬ ТВОЇ РЯДКИ.
А вчора - це було достиглим житом -
ЦЕ ПОЛЕ МУСИШ ТИ САМА ПРОЙТИ!
Пульсує десь у зорях хибний шлях,
Розрізує життя на До та Після -
ЗАБУДЬ ПРО "ДО" І КРАЩЕ "ПІСЛЯ"
НЕХАЙ ЗВУЧИТЬ ВЕСЕЛА ПІСНЯ!
ЧАС ВІД ЧАСУ
МИНУЛЕ ВІДЛУНЮЄ
В СЕРЦІ,
І БІЛЬ ПРОЙМАЄ
АЖ ДО КІСТОК –
В ТАКОМІ РАЗІ
КРАЩИЙ ПОРЯТУНОК
У НОВОМУ КОХАННІ
І У ПОЛЬОТІ ДО ЗІРОК!
БУЛА Я ВЧОРА У МІНОРІ,
СЬОГОДНІ ВЖЕ СПІВАЮ У МАЖОРІ!
ТАКА ЖІНОЧА НАША ВДАЧА -
ТО СМІЄМОСЬ, ТО ЗНОВУ ПЛАЧЕМ...
МАБУТЬ ЦЕ СИРІСТЬ
ЗАПОВЗАЄ В ДУШІ -
ТОМУ МИ ПИШЕМ
ДУЖЕ СУМНІ ВІРШІ...
НАСПРАВДІ ЧАСТО ТАК БУВАЄ –
КОХАННЯ В СЕРЦЕ ЗАВІТАЄ,
КОЛИ МИ НАВІТЬ НЕ ЧЕКАЄМ...
НАТАЛОЧКО - ТИ ДИВОВИЖНА!
ЩОРАЗ ЗАХОПЛЮЮСЬ, ЯК ВПЕРШЕ!
ТВІЙ ВІРШ НЕ ПРОСТО, СВІТАНКОВИЙ -
ДЛЯ МЕНЕ ВІН НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ!
АЛЕ МОЇ ЕМОЦІЇ - ЛИШ ПЕРЕДБАЧЕННЯ,
ЩОДНЯ Я ЗНОВУ ПОСПІШАТИ БУДУ
ДО ТЕБЕ, НА ПОБАЧЕННЯ!
ПАТАРОЧКО, ЛЮБА -
ТИ ПРОСТО ЧУДО!
СИДЖУ, ЧИТАЮ, УСМІХАЮСЬ,
А У КВАРТИРІ ЛЮТИЙ ХОЛОД -
ТА Я НЕ ПЕРЕЙМАЮСЬ!
ЗА ЦЕ ЗАВДЯЧУЮ ТОБІ -
НЕНАЧЕ КАЛОРИФЕР, ТВОЇ ВІРШІ!
ТАКА ЧУДОВА ЛІРИЧНА ПРИСВЯТА,
АЛЕ, ЯК ́ЗАВЖДИ, ТИ ЗМОГЛА
ГЛИБОКИЙ ЗМІСТ ТУТ ПРИХОВАТИ!
КРІМ НІГ, Є ГОЛОВА І ТІЛО -
РОЗГЛЕДІТИ В РЯДКАХ ЗУМІЛА.
МАБУТЬ Є РОЗУМ І ДУША -
ІНАКЩЕ ТИ Б НЕ НАПИСАЛА
ЦЬОГО ЧУДОВОГО ВІРША!
ТИ ЗОВСІМ ПО-НОВ́́ОМУ ЗАЗВУЧАЛА!
ТАК ПОЗИТИВНО, ВОЙОВНИЧО - БРАВО!
НЕ МАЄ ВЖЕ У ВІРШАХ ПЕЧАЛІ І ЖАЛЮ -
ЗА ЦЕ ТЕБЕ СЬОГОДНІ ЩИРО ПОХВАЛЮ!
ДУЖЕ ЧАСТО ЛЮДИ ВИТРАЧАЮТЬ
ВСЮ СВОЮ ЕНЕРГІЮ, ДЛЯ ТОГО
ЩОБ КОГОСЬ ЗАВОЮВАТИ,
ЩОБ ЩОСЬ НЕДОСЯЖНЕ ДОСЯГТИ
І ЙДУТЬ УПЕРТО ДО ЦІЄЇ МЕТИ,
ЗАБУВАЮЧИ ПРО САМЕ ГОЛОВНЕ,
ЩО ТРЕБА ЩОДНЯ МОЛИТИСЯ
І РАДІТИ ТОМУ ФАКТУ,
ЩО МИ НА ГРІШНІЙ ЗЕМЛІ ЩЕ Є...
О,скільки знайомих експромтів! Це Ваші відгуки до віршів,Олю!? Гарно так,тепло і щиро,віє душевною добротою від цих рядків...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТАК, НАТАЛОЧКО, ЦЕ МОЇ ВІДГУКИ ДО ВІРШІВ ВСЬОГО ЛИШЕ ЗА ПІВ МІСЯЦЯ ЛЮТОГО...
СЬОГОДНІ ОСОБЛИВИЙ ДЕНЬ, ЩОБ НІКОГО НЕ ОБРАЗИТИ СВОЄЮ НЕУВАЖНІСТЮ, ВІДГУКИ ВИКЛАЛА БЕЗ ІМЕН, ЗА ВИКЛЮЧЕННЯМ КІЛЬКОХ ВІРШІВ, ДЕ ІМЕНА ВХОДЯТЬ ДО ЗМІСТУ САМОГО ВІРША
Кульбабовий вінок
(Присвячую,
дорогій подрузі,
вартовій моїх мрій,
охорониці надій,
без якої і жить невесело
все це Вам,
дорога КОНСУЕЛО!!!)
Кульбабка квіточка примітна,
Весну нам на луги несе.
там серед зелені дібров,
Олюсю я бачу гарну знов!
Вона нам пісню заспівала,
Сплела кульбабовий вінок
Своїх бажань, своїх думок
У цей віршований рядок....
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВИ ТАК НАМАЛЮВАЛИ ВСЕ ПРАВДИВО:
СИДЖУ НА ЛУЗІ - НА ГОЛОВІ ВІНОЧОК КВІТІВ
КУЛЬБАБИ - ДІТИ СОНЦЯ - СПРАВЖНЄ ДИВО!
ВАМ ДЯКУЮ ЗА ВСІ СЛОВА ПРИВІТНІ!
Не до усіх звернулась Оля по - именно,та в звернені, кожен себе читаючи знайшов.Так написала й відчула настрій достеменно,що рядочок кожний серцем увійшов.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ, ДАНУТО!
САМЕ ТАК Я ХОТІЛА, ЩОБ КОЖНЕ СЛОВО, КОЖНА ДУМКА, БУЛА АДРЕСОВАНА ВСІМ І КОЖНОМУ...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЦЕ ЩЕ ОДНА ПРИСВЯТА ВСІМ, КОГО Я ЧИТАЮ.
ЦЬОГО РАЗУ ІМЕНА МАЙЖЕ НЕ ЗГАДУВАЛА, ЩОБ КОГОСЬ ОКРЕМО НЕ ВИДІЛЯТИ. ТАМ ДЕ ІМЕНА Є, ВОНИ ЯК НЕВІД‘ЄМІ СКЛАДОВІ, РИМУЮТЬСЯ.
Я ПРОСТО ЗІБРАЛА СВОЇ ВІДГУКИ ДО ТВОРІВ НА 10 ОСТАННІХ СТОРІНКАХ...
ПОТРОХУ 
Це Ваші відгуки до віршів,Олю!? 
стараюсь перечитувати всі Ваші новинки 
