Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: YUTG: МОЙСЕЙ - ВІРШ


YUTG: МОЙСЕЙ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 52
Персональный ЧАТ Anima Song
Персональный ЧАТ Anna zakohana
Персональный ЧАТ Corvin
Персональный ЧАТ Desert rose
Персональный ЧАТ Dima Maryn
Персональный ЧАТ Dreamer...
Персональный ЧАТ Kobralalala
Персональный ЧАТ LizaNikols
Персональный ЧАТ Lu57
Персональный ЧАТ Martlet
Персональный ЧАТ Michelle Paffer
Персональный ЧАТ OlgaSydoruk
Персональный ЧАТ RudyMental
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ Samar Obrin
Персональный ЧАТ Sammer
Персональный ЧАТ V.А.М.
Персональный ЧАТ Івашина В.І. 2
Персональный ЧАТ Алексей Мелешев
Персональный ЧАТ Андрій Майоров
Персональный ЧАТ Виталий Мамай
Персональный ЧАТ Володимир Скиба
Персональный ЧАТ Дід Миколай
Персональный ЧАТ Еvгений Скиф Кр.
Персональный ЧАТ Жемчужный
Персональный ЧАТ Жужа Марцепанівна
Персональный ЧАТ Иволга
Персональный ЧАТ Ирина Горбань
Персональный ЧАТ Красива осінь
Персональный ЧАТ Крилата
Персональный ЧАТ Лео Нардо
Персональный ЧАТ Мазур Наталя
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Марамі
Персональный ЧАТ Наталя Гуменюк
Персональный ЧАТ Ольга Гарасимів
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Павло Пилипюк
Персональный ЧАТ Патара Бачія
Персональный ЧАТ Полотна Босха
Персональный ЧАТ Предводительница команчей
Персональный ЧАТ Свєтік
Персональный ЧАТ Т. Василько
Персональный ЧАТ Тачикома
Персональный ЧАТ джульєтта

 прихованих - 7 чол.

Пошук


Перевірка розміру




МОЙСЕЙ

Замкнене коло,відкрита коробка, куди не підеш - ніде немає кінця, крізь півстоліття,ти не впізнаєш там свого лиця, для нас готувалась ця незрозуміла розробка. Багато хто скаче аби вийти на волю – її там немає,упадеш до пітьми, полетіти б,як птаха взмахнувши крильми, набридло тут бігати по безкінечному полю. Народ вже віками блукає в пустелі, крихту би хліба,краплину б води аби стежку вказав хтось,щоб вихід знайти, вже стопи болять від нестерпного болю. За своїми гріхами терпіли ви муки: війни холодні,голод і страх; пережили,як батьки дітей хоронили - це жах Хм...думаєте життя взяли в свої руки? Ви один одному ріжете горло від нуду, кричите:"Нам не треба царя!!!", не треба царя,Бог дав Поводиря, щоб вивести вас з пустельного блуду. Ніби йдете за ним,бо хочете чуда, щоб він показав вам нове життя, та мало в вас віри,не несете каяття, бо в грудях сидить пидступний ,,іуда". Замість молитви дорікання щомиті: "Куди ідемо?Жили б як було", вже забули,як в праці на пана потом омивали чоло і замість вечері, тарілки були сльозами залиті. Мертвими були і трупи ховали, були сліпі,а бралися вести сліпих, дітей не могли нагодувать своїх малих, від бід і лих чумними всі літали. З минулого у пам'яті сидить лиш краще, про біди пам'ять відняло, вважаєте,що це життя то є ярмо, а цей весь шлях став рабства важче. Лиш трохи став пустішим шлунок відразу плач: "Ми з голоду тут помремо!", та то звикли просто,що рікою лилося вино, Той хто веде вам завжди манни випросить у подарунок. Все ниєте,як добре було в кігтях "червоного дракона", а він же ж виїдав тоді нутро те, що в грудях предками закладено було, засинали й прокидались в страху його закону. Коли немає бід, іншого собі створили бога – на палях змія,символічно називаючи,то буква ,,S", усіх в багаття жадібності заведе такий прогрес – багатсво тлінне,вважай,бо тліє викладена ним дорога. В кожної людини якась є заповітна мрія та нажаль,не кожен має цілі у житті хтось,щоб вижити іграє на чужому почутті, а інший на одних пливе надіях. Чому?Чому усі свого собі шукають стада? Цеглину закласти треба нам свою, щоб у прірви не стояти на краю, а за легкий шлях нас ніяка не чекає нагорода. Хіба з пустелі вліземо в болото, ну,а звідти лише в землю шлях, тоді кожного охопить страх, що шанс на волю вийти вже прожито. Аби замкнене нам розірвати коло, з коробки тої птахою порхнути в небеса, а там четвертий вимір,прозора полоса, що чорно-білу зеару наче склом покрила. Лише людина,пройде випробування часу, здолавши ту матерію,що кожному дана, бо вимір цей з собою лиш війна, щоб бачити,зніми з очей завісу. Побачиш ти тоді слова закону, вони є карта з вуст Поводиря, по ній здолаєш будь-які моря, попливеш по них,як викинеш свою тяжку корону. Хто хоче жерти переваги цього світу – він не людина,він в рівень з розвитком свині, в якої ціль,нагодувати сала на спині. Так в чому ціль?Заколять то всирівно. 18:34 Суб 12.02.2011 ́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́

ID: 315316
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 19.02.2012 20:22:17
© дата внесення змiн: 19.02.2012 20:23:28
автор: YUTG



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (771)
В тому числі авторами сайту (9)
Олена Iськова, Романюк Марина, Ветер Перемен, Селен, Bogdan Brezden, Нелина, Анатольевич, Анастасія Витрикуш, Просто Галя
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.



КОМЕНТАРІ

YUTG, 20.02.2012 - 22:27
та це телефон фіксує...я просто скопіював,з телефона,а там коли береш поставити дату,то він якраз і фіксує до хвилини smile ...тобі дякую,а для лінивих я і не пишу,тим більше в класиків є й довші,не подумай,що я рівняюсь до них,але звичайно вчусь....потім поставлю і покоротші)))ще раз дякую
аж прям до хвилин фіксуєш wink
знаєш, чому нхто не коментує? бо воно довге, ліньки до кіця дочитувати biggrin 39
але цікаво, обобка старої істини... мені спообалася)) 22
Нові твори