я тишу
флане́ле-крилу,
пухнасто-ті́лу –
так люблю́…
вона
в піне́тках байкових
ступає,
про всі дива
і чудеса
на світі знає:
примоститься в куточок
оббитої
потертим чорним плюшем
ночі,
примружить очі,
псалми
собі під ніс муркоче,
гаптує
візерунки з кришталю́
на дзеркала́х
моїх срібно-опра́вних
зо́лото-амальга́мних,
коли я
на колінах в неї
смачно сплю…
ша… ша…
не плач, дитино, ша…
тебе колише
Заступниця,
небесного Отця
твого́
посла́ниця –
Вселенська Тиша.
"вона
в пінетках байкових
ступає,
про всі дива
і чудеса
на світі знає" - блаженство і спокій на душі...
Таке чудове тепле відчуття захисту.. Валю, дякую Вам!
Ото і я останнім часом закохався в тишу, Валю. Чого б це? Не личить Вітрові мовчати, а от - не можу стриматись...
От і у Вас тут присяду на бамбетлі під образами, замріюсь, помолюся...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о!.. такого приємного і жданого гостя -- звичайно ж у красний кут, на покуття, під намолені образи... зробіть ласку, пане Вітер 07, влаштовуйтесь зручно... я Вас "Темпоритмами" пригощу -- там вогонь в плиті дровами потріскує... там годинник настінний -- літа кує... тишу живу потверджує...
колись давно вітер був моєю стихією -- скрізь його шукала... і дуже мене дивувало, чого то люди прОтягів так бояться...
Така ніжна і турботлива Тиша Ваша Вселенськая-так і хочеться лягти їй на коліна і зануритись в солодкий оксамитовий сон... Прекрасно...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вона Вселенська, вона для всіх... це пора, коли приходять відповіді на всі питання... інколи вони (відповіді) стають снами... хай сни Ваші завжди віщують щастя і добробут, а ще будуть кольоровими і радісними...