Отруїти можна все, і рослину і людину,
Тільки совість не піддасться яду,
Вона та зернина що всередині є,
Її не здолати, навіть якщо мертвим впаду.
Вона не підкоряється навколишньому світу
Її господар тільки серце твоє
Не вплинуть ані сонце, ані вітер
Байдуже що час іде, вона пригадає своє.
Вона це стержень твій, твоє «Я»
Не буде її в тебе - не пізнаєш ти добра,
Це ниточка, яка виводить з забуття,
Вірна супутниця, до кінця твого життя.
Як мудро сказано -вірна супутниця життя.Міряймо усі житття тільки совістю і світ стане благодатним .За такі глибокі роздуми вдячна Тобі .Йди тільки вперед а совість буде маяком .
oleg lytvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, що читаєте, коментуєте, дуже приємно
хм..файно совість-це наш суддя,і страж який стоїть на грані добра і зла важай ,втратити її страшна справа а так ,молодець,філософсько...
oleg lytvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую тобі люблю філософію і психологію, аж деколи жалію!!! бо стільки думок в голові що здається зараз лусне дякую що читаєш до речі передають ще більші морози, готуйся!!!!
ой,ще холодніше,готуємся 
знаю що це таке 
совість-це наш суддя,і страж який стоїть на грані добра і зла 
важай ,втратити її страшна справа 
