стою
на само́му краю́ –
на воді…
на водяній
тве́рді.
мну
у серці
віри
гірчичне зерно́,
воно
відділяє мене
од смерті…
з-за пагорба,
з-за соснового лісу
церковні дзвони
дзвонять–
вінчають когось?
чи хоро́нять?..
Різниця?
хіба у тому:
кому
і що зараз
сниться
"мну в серці віри гірчичне зерно,
воно відділяє мене од смерті"…
У КОЖНОЇ ЛЮДИНИ СВОЇ ЗЕРНА І СВОЯ МІРА ДЛЯ ВІРИ, АЛЕ ЯКИМИ Б МАЛЕНЬКИМИ НЕ БУЛИ ЗЕРНЯТКА, ПОСІЄШ ЇХ ВЧАСНО, ПЛЕКАЄШ З ЛЮБОВ‘Ю І ВИРОСТАЄ СИЛА!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
згодна з Вами... можу лишень додати, що "віра -- з гірчичне зерно" -- це вислів з Євангелія... Ісус Христос сказав -- "...маловірці! мали б ви віри з гірчичне зерно -- горами б рухали..." це коли Петро пішов спочатку по воді, як і Ісус, а тоді, піддавшись сумніву і недовірі, що в нього це виходить -- почав тонути... Ісус вийняв його з моря, і сказав цю фразу...
рада, що Ви все іще осмисляєте вірша мого, приємно знати, що Він зачепився за увагу Вашу....
/мну
в серці
віри
гірчичне зерно/ -
А кінець - вражаюче несподіваний, багато паралелей...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"...мали б ви віри з гірчичне зерно -- горами б рухали..." тому й мну в серці -- як ніби в пальцях, намагаючись пересвідчитися остаточно, що воно, дрібнесеньке, справді в мене є...
а фінал -- ілюзорність нашої реальності...
дякую Вам за вміння дивуватися... і дивувати.
То це Вам наснилося?Моторошно якось,містично:вода,дзвони за сосновим лісом...Думаймо про живе,як каже Консуело. Хоча,іноді таке насниться,що аж морозом обсипле!..Просто той,потойбічний світ,в який ми потрапляємо під час сну,відмінний від нашого,реального.І все,що ми в ньому встигаємо побачити,надто незрозуміле і недосяжне для нашої свідомості
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба Наталю! хто може остаточно бути певним, де сон, а де реальність... мрії, спогади, ідеї, уява, навіть плани -- усе то сни... а реальність, побутує така думка, тільки те, що "тут і зараз".. але хіба часто ми буваємо в "тут і зараз"? -- спи-и-и-мо...
Хто бачив гірчичне зернятко, той може уявити, яка межа між життям і смертю...
Дуже Образно...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...я бачила межу -- просто все, і не страшно: бачиш межу -- думаєш: межа... думаєш: що ж, це треба зробити... виконати... як і будь яку іншу роботу, яку не виходить відкласти, чи перенести.. вкрунути, одне слово... добре, далі у цій розмові -- улюблена моя трикрапка...
дякую, пане Василю, за приємність нашого спілкування, за все...