UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НА РІЧЦІ ЖИЛКА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 20.01.2012 - 21:43
Навіть не знаю, як прокоментувати... Скажімо... прочитала тричі, потім - коментарі, Вашу відповідь Наталі двічі, потім ще двічі саму поезію... Зрештою забираю до себе!!! Настільки образно, гармонійно, несподівано вишукано, що аж з грудей виривається... Глибиною кількох рядочків вразили несказанно!!!   
Наталя Данилюк, 20.01.2012 - 14:26
Рідні краєвиди,серед яких минуло наше дитинство,завжди навіюють світлі і теплі роздуми,спогади-це ниточка,яка тримає нас із нашим минулим.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от Вам і Жилка -- ниточка... образ симпатичний... дякую, Наталю... 
Наталя Данилюк, 20.01.2012 - 12:58
Туман,як пасма сивого волосся з-під хустки...Прекрасні асоціації! І мокрий дим, немов густа отара, повільно стелиться… як з верстака рядно. - Така світла меланхолія...   А ця річка протікає у Вашому селі?   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це дуже цікава річка -- вона протікає в моєму рідному селі -- у нас за городами, тому городи там у нас закінчуються берегами -- верби, як вежі, трАви, квітки берегові -- незабудки, латаття, інші... одне слово -- буяння і розкіш. цікаво, що виходить Жилка з-під землі біля сусіднього села, посеред поля - ні з того, ні з сього... бринить струмочком у нас поза городами і впадає в ставок, за селом... нехай кілометрів 5 має від витоку до "втоку"... дрібнесенька -- переступити можна, мама казала, що звуть її (річку) Гусак, бо будь який гусак може її пішки перейти... коли оце недавно знайшла річечку цю на карті -- така собі ниточка, але має, виявляється назву собі -- Жилка її звуть... Жилка ця, хоч яка дрібна, а норов -- як у самої повноцінної річки -- вона й розливалася веснами, аж городи нам підтоплювала, озерець там собі всіляких маленьких натворила... ну і береги розкішні утримує до сих пір... ніби ріка справжня, але в мініатюрі... я її дуже люблю, якби не Жилка -- спраглим було б дитинство моє... зовсім іншою людиною виросла б я... думаю так... то без Жилки -- ніяк не можна... недавно була в Цимбалівці своїй, з Жилкою побачились...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
