UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НЕТЛІННА СПОРУДА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 04.04.2012 - 14:42
 Мені однаково, який то буде хрест. Я більш боюсь лише під ним не впасти, донести гідно, гідно руки скласти і не нарушить Божий маніфест! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...амінь, що означає "хай буде так!
Наталя Данилюк, 08.01.2012 - 22:21
Валю,вічні теми завжди вчасні,якими б вони не були,бо це істина(хоч і сумна,але справжня)Тому не засмучуйтесь:все Ви написали вірно:з мудрістю і осмисленням.  
Дощ, 07.01.2012 - 09:03
Не карайтесь, що вірш не вчасний і не в тему. Нагадувати потрібно постійно і про Різдво і про Смерть на хресті Антонієвському, і про наступне Христове Воскресіння... Це вічні теми... А Вам щасливого Різдва і веселих колядників!  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любий пане Дощ, дякую за таку вагому підтримку... знаєте, роздумуючи ці святкові світлі дні про причину, яка могла викинути на поверхню події з Антонієвським хрестом у центрі, я дійшла висновку -- отримала відповідь... схоже, це був момент напередбачення... ніби мені "підказали" долю Немовляти, народженню Якого всі ми щиро раділи... Отак я "вигадала велосипеда" -- відкрила відому всім ось уже більше 2-х тисяч років "таємницю"...  врешті... от такі несповідимі путі наші... Сонячно дякую за привітання і побажання Ваші...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 06.01.2012 - 10:56
УЖЕ ПОСМІХАЮСЯ, СПРАВДІ ТИ ПОКУРИ, А Я ПІДУ ВКОЛЮСЯ І СЬОГОДНІ БІЛЬШЕ НЕ ЖУРЮСЯ  ПОСМІХАЙМОСЯ, БО СВЯТО ТОГО ВАРТЕ - ХАЙ ЛУНАЮТЬ ПОВСЮДИ ПІСНІ І ЖАРТИ!!!  
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 06.01.2012 - 10:13
ВАЛЮ,ПРО ХРЕСТ Я ЗРОЗУМІЛА ЩЕ ДО ПОЯСНЕННИЯ, Я НЕ ЗРОЗУМІЛА, ЧОМУ САМЕ ВЧОРА... А ПОТІМ І САМА ЗАСУМУВАЛА І ДУЖЕ СУМНИЙ ВІРШ НАПИСАЛА... ВИХОДИТЬ, ЩО СВЯТО НЕСЕ НЕ ТІЛЬКИ РАДІСТЬ, А Й СМУТОК... ЖИТТЯ І СМЕРТЬ, РАДІСТЬ І ЖУРБА - ОСЬ ТАКЕ ВОНО ЖИТТЯ-БУТТЯ... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це я винна, що Ви засумували... знаю ж, як впливають слова... треба поміняти настрій -- сьогодні День особливий -- Він ось-ось народиться, а ми.. Люба КОНСУЕЛО, от спробуйте метод, який працює -- треба просто посміхатися -- нехай штучною посмішкою і казати-думати "радість, радість" -- і так кілька, хай 5 хвилин... і радість справді прийде... до речі, якщо казати "лимон, лимон" -- то зреагують слинні залози..  я таким способом навіть сердечні напади знімаю... кажу подумки серцю своєму, яке воно гарне, добре, як я його люблю, яке воно міцне і як я вдячна йому, що воно постійно і безперебійно трудиться, який у нього чіткий і розмірений ритм, при тому радість свою і любов йому надсилаю -- і... ритм справді стає врівноваженим, тиск врегульовується і я йду на радощах  перекурити... все. жодного суму і печалі -- самі бачите, наскільки це заразна штука!... Радіймо разом. Добре?.. Ольга Медуниця, 06.01.2012 - 09:35
...це вічні теми:І Різдво, і Хрест, і Воскресіння... Зі Святом Вас! Зі Світлом! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба Олю... навіть не знаєте, як мене розраяли словами Вашими, бо таки сильно журюся через промах свій недочасний... справді -- це вічні теми... і чого приходять картинки про розп"яття, коли увесь всіт радіє Різдву... може, саме тому й приходять, що вічні і у зв"язку... Дуже Вам дякую за підтримку, таку дочасну...Вітаю Вас зо світлим святом Різдва Христового! Божого благословіння Вам в усьому. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба КОНСУЕЛО, я там додала уточнення і ілюстрацію -- справа в тому, що розпинали не на хрестах, коли перекладина посередині вертикальної лінії -- це якраз знак Сонця -- символ -- з однієї точки виходять промені в усі чотири сторони світу... правильний хрест -- це символ Бога, добра (плюс, все позитивне), а страчали людей (...і Того, Хто нині нарождається, ...я зовсім не в тему зараз з цим своїм похмурим віршем... і чого мене занесло в такі настрої так недоречно...)на Т-подібному, ще його називають Антонієвським...вибачайте за негоду мою випадкову в такий світлий день... я вже й вийняла б цього вірша зо сторінки, але коментарів жаль... Христос нарождається! Світло нарождається... добро і радість нарождаються... (а я замість заздравної -- затягнула заупокійну... просто, хотіла сказати, що того, хто любить -- карають болем... так виходить чомусь у нас, людей.. навіть для Вселюблячого винятку не зробили... і це не тому, що я дорікнути всім нам хочу, а ... щоб так не робилося... одне слово -- вірш не до часу зовсім, то вибачайте... схоже, це зо мною щось не так.... Наталя Данилюк, 06.01.2012 - 01:06
Хто приходить до нас з любов'ю...Люди завжди засуджують те,чого не розуміють і не сприймають.Непросто донести їм істину.І тільки сильні духом здатні не зрадити собі і пройти той нелегкий тернистий шлях.Вірш звучить,як гірка істина-жорстока,але беззаперечна.  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий oduvan4ikу, дякую... все так... от хотіла сказати, що на світло любові злітаються не тільки радіти, а швидше ті, хто хоче його поглинути і загасити... що людство й довело 2 тисячі років по тому.. і доводить у кожному приватному випадку -- стільки печалі в поезії, в літературі, в житті через невзаємну любов -- така це тема глибинна... єдине, за чим жалкую -- недочасність цієї теми сьогодні... вибачайте за випадковий мінор у переддень Великої Радості Різдва... і жодних причин у мене не було вискакувати з цією темою саме тепер... неінакше, як лукавий попутав...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба Лесю, -- Ви мене зрозуміли... це важливо...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
ЗО МНОЮ ЩОСЬ НЕ ТАК - Я НЕ ЗРОЗУМІЛА...
