Мої руки у крові
Мої очі у сльозах
І обійми не твої
І любов вернулась в прах
Тихо точаться ножі
Тихо серцю галяки
Ми були весь час чужі
Рани висушать роки
Я забуду це усе
Не згадаю більш ніде
Дивні очі і лице
Біль душі колись пройде
Я забуду дивний стан
Я забуду все що мав
Я забуду все що знав
Все потоне у сльозах
Я заллю, що можна вбити
Хоч погано буде потім
Все одно вже ніяк жити
Все одно того не хочу
Все одно всі мають вмерти
Все одно всі хочуть жити
Та любові все ж не стерти
Неможливо не любити