Я хочу листа написати…
Не про Тебе,і не Тобі!
Про те,яка я сьогодні,
Якою не буду завжди!
Не раз я в неба питала,
Чи небо питало мене.
«Чому між рядків у творах,
Душа моя в тернах цвіте?»
Рука писала чорнилом,
А серце кричало: «Кров’ю пиши!»
Душа роз’єдналася з тілом,
Об грати вдарялися хворі думки.
Падіння-рівняю з безсмерттям,
А взлети-рівняю з журбой!
Сліпого вважаю поетом,
Блуд-рівняю з Тобой!
Не хочу пити спокусу,
Отрута- не біле вино!
Чужих стежин не боюся,
Бо свої-навхрест звело!
І в очі дурні не дивлюся,
Тільки в рідних,бачу тепло!
Вухами чую-регочуть.
Спина відчуває гострі ножі!
Крізь сльози,буду сміятись.
Маючи вічне спасіння в душі!
Чекаєш,коли зашпортнуся?
І боляче знову впаду?
Так знай!Я просто всміхнуся!
Підвівшись-далі піду!
2010 р.
