Звичайний, з очеретяной чортини,
непалкий, майже, бо лубний
здичка,
та й збідна,
загойний майже кісточок
напив з вапна…
Веселий похлопчик,
чудний до очамчиру,
під горщик сонячного чмиру,
наплекав порсую собі
степну
шкіринь-звірину,
і це, як виявилось – я…
Ще, за вербовий вік,
до паморозі, бризківцями стигну;
та й забагато, майже, зміркувать…
Як більше клепки,
ніж довіри
до буйви-паростку,
що випав з галузі рослинной;
То ж, нумо, байдо,
мантрувать…
Хіба… Є
схибить змудрому
одна нагода:
очунять в пазурях гледичої пригоди,
І загубитись гільцем
у веселчій гаті,
щоб замість ґедзя –
газду годувать…
Крайз, ну что за просторечье? що це за "очеретяной", "рослинной"? в укр. мові прикметники твердої групи жіночого роду в родовому відмінку мають закінчення "ої" - з очеретяної, з рослинної...
Криптопоэзия Krajzer відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ты, ещё, в русс.текстах мне такое скажи Сама не знаешь, с кем связалась? В укр.яз-е - одно, а в моих текстах - своё