Не вдержати миттєвість на долоні –
злетить у небуття. І все дарма,
що ось була – та вже її нема.
Лише ту мить, на вогкому пероні,
коли в моїй руці твоя рука,
та ще й квиток, затиснутий в долоні
не змиє повсякденності ріка..
Вона живе , та мить, в моїй душі,
Ув”язнена довічно у вірші.
Мгновение
Не удержать мгновенье на ладони -
вспорхнёт оно небытию вослед -
мгновенье было - и мгновенья нет.
Но то мгновенье на ночном перроне,
когда в руке искомканный билет,
а на плечах лежат твои ладони
не затерялось в сутолоке лет.
Живёт мгновенье, образ твой храня,
навечно заточённое в меня.
30.10.1980
