О,як я хочу бути тим дощем,
Торкатися до щік твоїх вологих
І дріботіти ніжно під плащем,
І цілувати вигини дороги,
Якими ти блукатимеш вночі,
Зімкнувши пальці в звичному сплетінні...
О,як я хочу полум'ям свічі
Тобі зоріти в морок цей осінній...
І прихиляти небо до воріт-
Як та твоя розпатлана смерека!..
Скільки всього оточує твій світ
І тільки я-чужа тобі й далека.
А це його відповідь:
Ти не чужа ніяк мені, my love.
Крли вночі блукала ти даремно,
я зірок блиск тобі під ноги посилав,
щоб не спіткнулась,
як ставало темно.
Коли ж дощем ти слалась на лице,
я цілував твої краплини теплі
І біль була в душі така нестерпна,
що я віршом послав кохання це.
Це моя така подяка Вам.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно! Зворушили мене такими чуттєвими ліричними рядками... Дякую Вам сердечно!
Скільки всього оточує твій світ
І тільки я-чужа тобі й далека.
Інколи так само і в мене одинакові думки. Чому ж так буває на світі?
Вірш прекрасний.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хтозна...Чомусь те,чого нам найбільше хочеться,як правило вислизає з наших рук і стає недосяжним... Дякую Вам за теплі слова! Приємно,що цей вірш Вам співзвучний)
а може не все так далеко? цілком поза логікою, щоб тобі і бути далекою!
передостанній рядок просить наголосу на 2 склад.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На щастя,це не мій головний біль,а моєї ЛГ...Проте,пишучи кожен свій вірш,пропускаю всі емоції через себе. А щодо наголосу,то мабуть ти правий,він дещо змістився.Але ж і сонце не без плям... Дякую тобі,Ярославе!
Надзвичайно емоційний твір! Але він не тільки викликає емоції, але й спонукає до дій - он Тарас завдяки Вам передумав видалятися! Чи ж це не найвища оцінка!!! Пишіть побільше, нехай він читає, щоб у нього зникло бажання до видалення. Бо ми його знайдемо і тоді йому справді щось видалимо! (Я маю на увазі бажання до самоліквідування)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то правда!Нехай це буде мені стимулом для подальшого написання віршів і тоді Тарасові не доведеться видалятися. Бо він,і справді,дуже талановитий поет і творчість його мені дуже близька. Дякую Вам за чудове почуття гумору і вміння дарувати людям гарний настрій!
Яка зворушлива самопожертва! Аби тільки була належно оцінена... Проймає...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді любимо незалежно від того,чи матиме це якийсь результат і належну оцінку...Просто є така потреба-любити... Дякую Вам щиро за такий прекрасний відгук! Радію Вам!