UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Правда без… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 21.11.2011 - 06:31
Ішли на смерть за сестру і брата,За, під стріхою, батьківську хату, За кохану дружину і сина, За батьків та, за землю єдину. ОСЬ ЦІ СЛОВА - ВІДПОВІДЬ НА ВСІ ЗАПИТАННЯ... Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я так думаю. Дякую, Консуело, що рипнули моєю фірткою.  
Віктор Ох, 20.11.2011 - 21:50
Патологічні ідеї хворих на голову вождів спичинювали морЯ крові простих людей.Українці ж постраждали найбільше. Ті, хто дійсно воював, червоними прапорами на парадах не розмахували. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Вікторе, за розуміння.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Написала так як відчувала, Тамарочко. Дякую.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваше здоров'я!!! Ну і ветеранів, звичайно!!! 
Дощ, 19.11.2011 - 19:46
Ідеологія і пропаганда тоді були на першому місці, тому так боляче йде нині розвінчання радянських міфів.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені завжди боляче дивитися як ідуть в колоні на День Перемоги спочатку ситі, багато одягнені чиновники, а за ними, ледь встигаючи, ветерани... У нас в містечку саме так і проходять ці урочистості. 
Раїса Гришина, 19.11.2011 - 15:33
............Моїй мамі шістнадцять минуло - Молода і красива була, Тільки молодість вся промайнула У тяжких, непосильних ділах! Малих сиріт потрібно підняти! Батька вбили на страшній війні! Постаріла моя мила мати У лихі та криваві ті дні. Щоб сім’ю прокормить - Так робила!... Ніччю довго Заснуть не могла! Спину, плечі - від болю крутило, Ноги нили і рана пекла. Жили впроголодь - Їли лушпиння, Кропиву, лободу і кору. Влітку - легше було: ліс, садочок Виручали у скрутну пору. Не дивились, що ти захворіла, «Працювати на фронт!» - всім указ, Снопи тяжкі до кучі валила Гірко плачучи: «Треба ще раз!» Працювала на благо народу, «За батьків!», »Перемогу!», «Своїм!» За роботу медаль їй вручили - Профіль Сталіна «Мы победим!» Я пригадую - сльози й ті речі, Що вона говорила мені: «Ми лушпиння з картоплі садили По прогрітій, весняній порі» Люди тільки дивилися мовчки, Бо ніхто з них не вірив тоді, Що уродить з лушпиння картопля І сиріток спасе від біди. .................. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оце і є та свята правда про війну, але про це чомусь не часто почуєш... Зате за родину, за сталина ще кричать досі.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І тому боляче, що пропаганда до сих пір на їхній крові робить афери.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
