У різнобарв'ї осені рудої
Лились по ѓорах акварелі.
В застиглій озера тарелі
День заховав своїх турбот сувої.
Із висоти зол́оченого клена,
Зірвався в подорож листочок.
Упав на скривлений місточок,
Тихенько хруснув під ногами в мене.
Замовкла осінь, памороззю вкрита.
Дрімає ліс під мідним листом.
Калина хвалиться намистом,
Бо має різнобарвну згадку літа.
Початок дня. Аж зашпори у пальцях.
Мороз... Зима не за горами.
І, ніби вишита нитками,
Спить річка, як моя канва у п'яльцях.
02.11.2011р.
Подільські Товтри Сатанів
Знаете, стал года два назад любителем интимной и пейзажной лирики на украинском. Особенно лучших её образцов, хороших, "твёрдых" авторов. Вы из таких. Вот, ещё Витя Нагорный хорош. Вы его почитайте - не пожалеете. Он во многом - лучше меня (не стесняюсь и не досадую, говоря это. Лишь прусь от текстов).
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Женя, если вас не затруднит, скиньте ссылочку, или хотя бы ID Нагорного сообщите. Поисковик совершенно ничего выдавать не хочет.
Наталочка, ну, отменный образец пейзажной лирики! Дорогая, научите меня - ну, не всё же в лирике матерной работать. И красивого хочется. Хочется, правда.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам действительно понравилось, Женя? Правила я стих несколько раз... все-то он ускользал от меня....