Не треба гіркої отрути
В злостивій цій пригорщі слів.
Вже завтра нас може не бути
На твЕрді цієї землі...
Вже завтра новітні піїти*
Прийдуть,наче зорі,в цей світ
Любити,страждати й творити,
Леліяти слово,мов цвіт...
Нести його світло між люди,
Горіти свічею в імлі.
Лиш нас поміж ними не буде-
Вже завтра,на твЕрді землі...
*піїт (застаріле)-поет
Не треба гіркої отрути
В злостивій цій пригорщі слів.
Вже завтра нас може не бути
На твЕрді цієї землі...
ЦІ СЛОВА ТРЕБА РОЗІСЛАТИ ВСІМ КРИТИКАНАМ.
БО СПРАВЖНІ КРИТИКИ - КРЕАТИВНІ, А КРИТИКАНИ - ДІЙСНО ЗЛОСТИВІ...
АЛЕ ХОРОШИХ І СВІТЛИХ ЛЮДЕЙ БІЛЬШЕ!
ЖИТТЯ ТАКЕ ШВИДКОПЛИННЕ, ЯКИЙ СЕНС ВИТРАЧАТИ СВІЙ ЧАС НА НЕГАТИВ?
ТВІЙ ВІРШ, ПУШИНОЧКО, МАЄ ГЛИБОКИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ І В НЬОМУ Є МОРАЛЬ!
БРАВО!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,вирішила порушити цю тему,бо й сама не раз помічала,як часто люди викидають слова на вітер і не стежать за тим,що вони говорять на адресу інших людей.А слово,як відомо,не горобець,вилетить-не впіймаєш.Тому слід добре подумати,перш ніж щось сказати чи написати,щоб твої слова не залишили неприємний осад в душі того,хто їх почує чи прочитає. Дякую Вам за розуміння!
Чомусь нагадало вірш Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти - людина?"...
"Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі."
Прекрасний вірш у Вас! Мудрий!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,можна провести паралелі між цими двома віршами... Хоча,куди мені до Симоненка? Дякую тобі,Ластівко!
Хм...??? Мене аж здивувало - разом з Вами виставила твір "Душа" де індентична філософія - не треба своїми вчинками і словами нести те, що поранить іншу душу, тому що Душа, вона створена Богом.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Виходить,що всі ми час від часу задумуємось над чимось важливим,глобальним... Це добре,коли людину турбує тема швидкоплинності людського життя і безглуздості деяких вчинків,викинутих на вітер слів,завданих образ... Дякую Вам щиро за Вашу підтримку!
Наталочко,так гарно підібрані метафори...
і так глибоко вони проникають в душу...
по змісту - то все в житті минає і дай Бог,щоб в кращу сторону, і щоб на тверді землі проросли нові,справжні почуття...а ці згадались просто - з посмішкою...зачіпають мене твої твори і я не можу не написати свої думки...
...і квіти від душі... http://so-ni.okis.ru/file/so-ni/bouquetsmall.gif
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Твої слова,як бальзам на душу! Немає нічого приємнішого для автора,ніж викликати щирі емоції в душі читача!.. Дякую тобі за це! Просто захотілося сьогодні написати щось трішки філософське...