Я свій щоденник ще не дописав,
залишений на столі промвочить,
в душі холодний потяг не мовчав,
на аркуші вогнем пустим горить.
Залишу у словах осінній день,
залишу вічність, бездоганий слід.
Вивчаю текст твоїх сумних пісень,
у грудях б’ється потерпілий лід.
Я свою вічність ще не описав,
не розповів про тишу твого дня,
ще скільки я на ранок не мовчав,
засну в негоду, на дворі зима…