ЖІНКА - СТИХІЯ, ПРИСТРАСТЬ І КОХАННЯ,
НІЖНІСТЬ І БАЖАННЯ, МУДРІСТЬ І ДОБРОТА,
РАДІСТЬ І БІЛЬ, РОЗПАЧ І СПОДІВАННЯ -
У ЦЬОМУ СЕНС ЇЇ ЖИТТЯ...
***
Твої пальці на тілі моїм акценти
нескінченно субтильного моменту
акватично пристрасних злиттів
із ароматом запашних садів
В душі мого континенту…
***
(переклад)
Земле моя! Дай поцілую лисіючу голову
лахміттям губ моїх в плямах чужої позолоти.
Димом волосся над пожежами очей з олова
дай обійму запалі груди твого болота.
Ти і Я - та ще загнані пожежою олені.
Здибилося іржання осідланих смертю коней.
Дим із лісу наздожене нас довгими долонями,
каламуттю озлобить догниваючий в зливах день…
Сестро моя!
У безумстві грядущих століть,
може мати мені знайдеться;
кинув я їй окровавлений піснями ріг.
По полю канава, квакаючи, скаче,
зелена шукачка нас заневолить
мотузками брудних доріг.
По просьбе читателей даю текст оригинала:
Земля!
Дай исцелую твою лысеющую голову
лохмотьями губ моих в пятнах чужих позолот.
Дымом волос над пожарами глаз из олова
дай обовью я впалые груди болот.
Ты! Нас - двое,
ораненных, загнанных ланями,
вздыбилось ржанье оседланных смертью коней.
Дым из-за дома догонит нас длинными дланями,
мутью озлобив глаза догнивающих в ливнях
огней.
Сестра моя!
В богадельнях идущих веков,
может быть, мать мне сыщется;
бросил я ей окровавлнный песнями рог.
Квакая, скачет по полю
канава, зеленая сыщица,
нас заневолить
веревками грязных дорог.
Маяковский В. В. «От усталости»
1913
О, так звичайно сприймається прозоро.
Вдало перевили, але мабуть потрібно було залишити образ «зливи вогнів».
Я взагалі люблю мініатюри читати, а іноді і писати.
Можливо пізніше виставлю.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Глаза догнивающих в ливнях огней - дослівний переклад - очі вогню, які догнивають у зливах, так що злива вогнів тут ні до чого.
І ще раз нагадую, що переклад зроблено за мотивами віршу, а не буквальний і повний переклад. Ви ж бачили, що я переклала тільки фрагмент, який мене вразив
Якщо це переклад, то звичайно потрібно лишити, як в оригіналі, але бажано нижче навести оригінал і автора для порівняння.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Попробую пошукати оригінал Я його десь випадково здибала в павутині інтернету, коли шукала матеріал про неоавангардистів... Але слід зауважити, що я часто відступаю від тексту і називаю свої переклади "за мотивами"
Гарно і влучно сказано: "Земле моя! Дай поцілую лисіючу голову", от я тільки спотикнулася:"запалі груди твого болота", може "груди" на сни, думки чи ще щось замінити, щоб не так печально було??? (але це моє суб’єктивне бачення).
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відповідь на ваш відгук написала у окремому віконечку, бо булись якісь глюки...
Дуже образно!
Особливо третя мініатюра!..
Красиво...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і квіточку!!!
Навчи мене вставляти картинки
В мене також є чим тебе здивувати
Напиши коротеньку інструкцію, як ти це робиш.
НА інших сайтах було зрозуміло, як це робити, а тут я ще не розібралась..