Знаєш, я люблю ці порожні міста,
Вони як перший алкоголь, що вливається в кров,
А потім знову виходить на зовні.
Перший цілунок, необдумана думка і ска,
Так, я люблю ці порожні міста.
Вони як саксофоніст на проспекті,
Імпровізація – його джаз,
Сон на лавці, гроші в конверті.
Заходиш в кав’ярню, і мовчки слухаєш джа,
Так, я люблю ці порожні міста.
Вона бере твою любов, і ставить в кошик,
Надрізаючи скибки овочів і фруктів,
Ніжно пестить і малює носик.
А туман, ще зовсім не зійшов, як імла,
Так, я люблю ці порожні міста.
Крутись, десь на першій хвилині,
Зриваючи маршрутні таксі і банкомати,
Кілька пляшок портвейну, і ганджубас на спині.
Сонце, що вже вийшло за хмари і спа,
Так, я люблю ці порожні міста.
Як перший алкоголь, що вливається в кров,
А потім знову виходить на зовні.
Перший цілунок, необдумана думка і ска,
Так, я люблю ці порожні міста.
