I. Грамотність
Пишіть вірші без мовних помилок. Адже, наприклад, граматичні помилки сильно знецінюють поезію.
II. Наголоси
Наголоси мають бути правильними, оскільки зміна наголосу - це грубе порушення норм української мови.
III. Рими
1. Бажано, щоб рими були граматичними (тобто коли римуються різні частини мови, напр. жало - замало [іменник в називному відмінку і прислівник>, {на} тілі - переспілі [іменник в місцевому відмінку і прикметник>, cистем - ковтнем [іменник в родовому відмінку і дієслово>) або іменниковими (напр. суть - каламуть, хист - свист), оскільки прикметникові свідчать про нестачу майстерності поета. А особливо примітивними є дієслівні рими, оскільки дієслівних форм в україньскій мові небагато - і тому дієслова дуже легко римувати. //Їх, звісно, можна використовувати, але про це - в кінці статті//
2. Стосовно іменникових рим (та й рим загалом), то бажано, щоби вони були точними та неординарними, наприклад, очі - тамагочі, сіть - хіть, асфальт - шпальт. Бо неточні (життя - вуста, знову - додолу, сні - душі, рани - шрами) та банальні (очі - ночі, кохання - страждання, день - пень) не мають ніякої поетичної цінності.
3. З іншого боку, відсутність рими зовсім не свідчить про бездарність поета, оскільки зазвичай білі вірші та верлібри передають зміст чи емоції набагато глибше та сильніше, ніж римовані вірші, оскільки поет в такому випадку стає вільним від кайданів рими.
IV. Ритміка і мелодійність
Ці два компоненти є досить важливими у поезії, оскільки вони підкреслюють якість віршів. Зі "збитим" ритмом вірш буде сприйматися читачами набагато гірше, ніж із гладким рівномірним ритмом, незважаючи на поетичну цінність написаних рядків. А щодо мелодійності, то українська мова - 2-га наймелодійніша після італійської (Чому б цим не скористатись?). Наприклад, передавши мелодику у вірші за допомогою асонансів, можна якісно піднести цінність написаного вірша.
V. Слова
1. Слова повинні бути поетичними та подаватися у вигляді художніх засобів та образів, оскільки відсутність останніх свідчить про слабкість поезії митця. Без них слова сплітаються у потоки прозаїзмів, а прозаїзми - один з найбільших недоліків сучасних поетів. Старайтесь кожним словом у вірші передавати поезію, а не примітивну буденність, яка є ворогом поетичності.
2. Старайтесь не самоповторюватись (не повторюйте однакові художні засоби, слова та художні образи у своїх віршах). Розширюйте свою свідомість, читайте різноманітну літературу (поезію, прозу і т.д.), виходьте за рамки - і тоді ваша поезія набуде з часом певної цінності та унікальності.
3. Слова та їх переплетіння повинні передавати щось важливе: або незвичайну красу, або глибокий зміст, або таємничу символічність, або епатажну експресивність, або глибоку душевність. Якщо слова утворюють звичайні речення, які об'єднані римою, то такі вірші будуть мати зовсім невисоку поетичну цінність.
VI. Поступ
Поет повинен усвідомлювати свої недоліки в поезії та наполегливо їх виправляти. Як казав Бєлінський: "Хто не йде вперед, іде назад: стану нерухомості не існує". Але не приймайте занадто близько до серця критику на вашу адресу. Врахуйте її, усвідомте те, що у вашій поезії є недоліки, - та виправляйте їх. Це допоможе вам піднести власну поезію на якісно новий рівень.
VII. Майстерність
Вірш повинен переконувати читача у душевності написаних рядків, будучи водночас технічним (тобто підпорядкованим основним мовним та поетичним нормам). Хоча ці норми "забирають" душу з віршів, оскільки глибина душі, обмежена кайданами слів, знівельовується, зате майстерний поет здатен гармонізувати ланцюги неперевершено підібраних слів з проникливою душевністю. Ця майстерність пропорційна до мудрості людини. А мудрість - це дочка досвіду. Звідси випливає, що МАЙСТЕРНІСТЬ (тобто вміння гармонізувати глибоку душевність та високу технічність в поезії) ЗДОБУВАЄТЬСЯ ІЗ ДОСВІДОМ.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Геніальність
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: слідування усім поетичним нормам не є обов'язковою умовою для створення справді хорошої поезії. Вірш може бути хорошим навіть якщо у ньому, наприклад, збивається ритм, наявні зміни наголосів та дієслівні рими. СЛУХАЙТЕСЯ СВОГО СЕРЦЯ. Воно вам підкаже, коли можна обійти правила. Як писав Роберт Рождественский: "гениальный порядок привычных нот, гениальный порядок обычных слов." - от де справжня геніальність поезії. Найяскравіший приклад - це геніальність слів (навіть буденних) Тараса Шевченка. Таким геніям не потрібно обмежувати себе усіма нормами поезії, бо вони відчувають, коли серце їм дозволяє переступити межу.
