Kpaп.Kpaп.Ocь знoвy кpaпля кpoвi,
Здивoвaнo вдивляeшcя ти ввиcь.
Чoгo цe нeбo плaчe кpoв'ю?
Heнaчe xтocь тaм зaжypивcь.
Ocь дo чoлa вiдчyлa дoтик,
Пip'їнкa впaлa iз нeбec,
Koльнyв тeбe мopoзy дpoтик:
Cьoгoднi дeнь oдниx чyдec.
Haвкoлo тeбe пyx кpyжляє,
A ти дивyєшcя coбi,
Ha плeчi нiжнo тaк лягaє,
Лocкoчe дyшy вiн в тoбi.
Вдивляєшся у синє небо,
Хмаринку бачиш лиш одну.
Це все вона кидає в тебе,
Вдогін кричить: "Тікай-знайду".
Не бачиш, ти:на хмарці цій
Маленький ангелок присів,
В очах лиш біль і ніж в руці
Людиной стать він захотів.
І пух летить в крові спина,
Навіщо жить, в хмарках літать?
Лиш ти потрібна... ти, одна!
С тобой стежками крокувать.
Ножем він вдарив по спині,
Востаннє крик...у небі грім
Хмаринка вся його в крові,
А в нім кохання, радість в нім.
Упав з небес, обняв її,
Він про кохання розповів,
І про свої думки-рої,
Що лиш для неї тільки жив.
Вона всміхнулася на мить,
Це вітерець пробіг по ній.
Немає пуху-легше жить,
...а вітер плів волосся їй...
Іноді щастя можна одержати лише після страждань... хоча... не іноді... ЗАВЖДИ! Після глибоких страждань. Треба чимось пожертвувати, щоб отримати хоча б крихту того, про що ти мрієш.
дякую, дуже приємно, що Вам сподобалось
гарно дуже 
дякую Вам за відгук 
