Ти – моє сонце,
бо ховаєшся,
як тільки нависне
сувора хмара.
Ти - моя тінь,
цілуєш ноги,
поки не зникне сонце,
бо нависне
сердита хмара…
Ти - моя роса:
щедра окра́са,
сяюче й мерехтливе
делікатне диво,
допоки не стане спека…
Ти - мій лелека…
ще літо,
ще до зими далеко,
а ти вже
почистив пір`я
і розправив
на південь
янгольські
лагідні крила:
- Прощавай, мила…
Валечко, Ваша освіченість не залишає сумнівів - я захоплююсь Вами! Спішу повідомити, що причин для хвилювання немає і погані вірші у мене - це швидше розгуляна уява... Белетрист я, тому так часто грішу й у поезії
прислухаймося до свого серця
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хіба я сказала "погані"?.. гарні вірші ваші. якщо це вас не образить, то скажу, що окремими з них нагадуєте мені Василя Симоненка -- не знаю навіть чим... чимось невловимим... хоч творчість ваша виключно самобутня...
з глибоким шануванням -- В.С.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і одразу й зникли, правда, аристократично відкланявшись... а я тут налякана вашим "... тихим струмком" і не знаю що й думати... Довелося оговтувати себе від хвилювань думкою тверезою, що не завжди ж ми ставимо вірші "теперішні"... частенько трапляється так, що привід до їхньої (віршів) появи давно уже канув у Лету (чи в Літо -- давно минуле)...
а щодо "...струмка", то колись розкажу Вам, Во-ло-дю, як міняється система цінностей, коли людина справді опиниться на межі між нав і яв... разюче міняється... маю приватний досвід.
а наразі радію вашому поверненню
Прекрасні образи-такі світлі і ніжні! Гарні порівняння:образ коханого-непостійний,швидкоплинний,який несподівано розвіюється,ніби тимчасове явище природи...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це образ винятково самозакоханого коханого і не надійного цІлком -- тільки сонечко за хмарку, як він у кущі... це гірка самоіронія... антитеза суцільна -- он вона його як поетизує,хоч усе розуміє... і в цьому її велика трагедія... а він -- тільки що -- почистив пір*я і... прощай, мила. в теплі краї... ну, така версія автора, а читач завжди знаходить щось своє, тому нам і цікаво читати чужі вірші...
ви вже не будете надовго зникати?..