Я битимусь до останнього
Хай висохнуть сльози усі
Чекати чогось непізнанного
Набридло! Слова - пусті...
Лише крик грудний наповнений
Емоцій густий вогонь
Налитий, душею кований
Всередині моїх долонь
Один крок вперед, молитва мов
Задля майбутніх днів
Продовжую шлях меча я знов
Забувши потоки слів
Бо вічність - не вседозволена
Лиш вибір наш грає роль
Тоді ж бо душа вдоволена
Коли знаєш свій пароль
Тоді серце спрагло битиме
Тоді ти з мечем - єдин,
Коли для усіх світитемеш
Світлом своїм ясним
Коли ти вогнем палатимеш
В потоці цілющих ран
Коли просто не помічатимеш
Згоряючи в ньому сам
Себе до кінця даруючи
Задля своїх дітей
В кожному серце карбуючи,
Тоді лише ти - сенсей.
