Спомин кам'яних руїн
Про події давніх віків
Спомин про зле царювання,
Поган-Дівки недобрі діяння.
Ім'я її пам'ятають
Ім'я її проклинають.
Поган-Дівча
Поган-Дівча
Коли будували Невістський замок
Неспокій і страх панував між сімей,
Погана примушувала всіх працювати,
Не щадила – ні старих, дітей.
Нікого не жаліла
Нікому не простила.
Поган-Дівча
Поган-Дівча
В неділю людей, гнали на роботу,
Гнали й били батогами,
А немовлят від маминих грудей,
Безжально відривали.
Жорстоко катували
Немовлят вбивали.
Поган-Дівча
Поган-Дівча
Кожний носив каміння і воду,
Аж на самий верх крутої гори.
Кожний віддавав хазяйства приплоди
Аби ваковка трималась на віки.
Молочні мури звела
В них щасливо жила.
Поган-Дівча
Поган-Дівча
Як тільки за височіли вежі над Ужем
Зроблені людським кривавим потом
Голови летіли зрублені мечем
І невірники мертві падали в болото.
Вежі височіли
Голови летіли
Поган-Дівча
Поган-Дівча
Але не довго тривало зле царювання
Король Матяш замок обложив
Погана втекла до тихого лісу,
Та він наздогнав її і імені навіки лишив.
Замок Невицький захопив
Погану-Дівчину вбив
Поган-Дівча
Поган-Дівча.
