Життя, я звертатимуся до тебе саме так. Чому? Бо я не знаю, як насправді звати Бога, але знаю, що він є. Я йому вірю. Знаю, що є щось вище, так, так, це ти, саме ти те вище, до якого я пишу свого листа. Але…Це не просто послання, це - зізнання. Сьогодні я покаюся тобі в своїх почуттях, скажу, що справді відчуваю чи, може, тобі вже відомо?
Я пишу тобі саме зараз тому, що я відчуваю страх, такий сильний страх, який відчувають люди, що летять з прірви до низу, які ось-ось розіб’ються і перед самим фіналом розуміють, що ніхто не спішить їм на допомогу, вони нікому не треба і лиш серця рідних продовжують берегти дану Богу обітницю, лиш вони турбуються про дивне серденько, дивної людини. І поки рідні поруч, я – живу.
Я пишу тобі саме зараз, тому, що ти більше не чуєш моїх молитов. Чому? Чому ти залишив мене без твоєї підтримки, навіщо воднораз показав байдужість близьких? Навіщо подарував людей, які не виправдали надій? Чому відкрив очі на те, що б краще залишалося солодкою брехнею? Чому холодними стали всі кого я люблю? Чому ти зробив мене подушкою для сліз? Чому, чому, чому… Навіщо ти дозволяєш мені грати роль, але не стаєш режисером? Навіщо змушуєш побачити мої недоліки ще раз і ще раз? Чому цей лист ніколи не буде тобою прочитаний?...
Я пишу тобі саме зараз тому, що ти оточив мене байдужістю. Ніхто не бачить моїх сліз, ніхто не хоче чути моїх проблем… Всім байдуже чи справа в мені? Чому ти не допоможеш мені змінитися? Чому я втратила ідеали? Навіщо ти робиш мене шаблонною? Я не хочу в сіру масу, не хочу…Ні!
Я пишу тобі зараз саме тому, що у серці ще тліє надія, що ти мене чуєш, що ти не відвернувся від мене, я вірю і завжди віритиму, і всі перемоги вважатиму твоїм дивом, і всі поразки вважатиму своїм прорахунком, тільки прошу, благаю, нехай мені не забракне розуму і сил, нехай не забракне сил моїм рідним, і… і… нехай збудеться те, про що я прошу, коли бачу однаковий час, коли падає вія і, коли помирає зірка, нехай збудиться те, що я ніколи не наважуся сказати вголос…
І ще… я люблю тебе! Я люблю своє життя і завжди любитиму, не зважаючи ні на що!!!
ID:
277849
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.08.2011 22:37:28
© дата внесення змiн: 30.08.2011 22:37:28
автор: Сонячний Янгол
Вкажіть причину вашої скарги
|
